Як і чому МОЗ змінює Національний перелік лікарських засобів

Анастасія Багаліка: Що таке національний перелік лікарських засобів і для чого він потрібен?

Роман Ілик: МОЗ формує політику щодо забезпечення населення України лікарськими засобами.   Саме такий нормативний документ є в основі угоди, заключеної в нашому парламенті.

Невід’ємною складовою цієї політики є перелік лікарських засобів — той мінімум, який включатиме засоби, необхідні для лікування пріоритетних захворювань, поширених в Україні.

Ці ліки вказуються за міжнародною непатентованою назвою, формою випуску і дозою. Це дасть можливість зменшити зловживання в інтересах окремих виробників і уникнути закупівлі неефективних препаратів, які є у чинному переліку.

Чинний перелік містить понад 1000 засобів, деякі з них не містять діючої речовини — так званої міжнародної назви. Ми не можемо закуповувати за бюджетні кошти подібні лікарські засоби.

Є препарат, літра якого коштує 11 тис. грн. Якщо детально проаналізувати складові препарату, виявляється, що в ньому немає діючої речовини — його виготовляють на основі фізрозчину, і він містить похідні крові тварин.

Тому ми повинні укласти перелік лікарських засобів, які є базовими, найосновнішими. ВООЗ рекомендує країнам сформувати такий перелік лікарських засобів, який базується на якості, безпеці й економічній доцільності ліків. Але основним є те, щоб вони були ефективними при лікуванні.

Опираючись на рекомендації ВООЗ, експертний комітет розробив проект відповідного переліку, до якого увійшло 245 основних міжнародних назв непатентованих молекул, і ще 100 назв молекул, які використовуються як додатковий сегмент при лікуванні специфічних захворювань.

Тобто національний перелік лікарських засобів — це ті ліки, які кожен може отримати у госпіталі, коли потрапляє на стаціонарне лікування, і те, що ми повинні отримати при реімбурсації, тобто коли держава допомагає хворому повернути кошти за ліки. У квітні стартує програма підтримки пацієнтів у цьому напрямку.

У рамках реалізації проекту «Доступні ліки» по серцево-судинних захворюваннях, цукровому діабету і бронхіальній астмі хворий іде з рецептом від лікаря в аптеку. Там йому гарантовано надають безкоштовні ліки. Є перелік ліків з тією ж діючрю речовиною, які випускає інша фірма і які він може придбати з невеликою доплатою.

Анастасія Багаліка: Які ще ліки є у цьому переліку?

Роман Ілик: У ньому є всі основні ліки, крім трьох категорій, навколо яких постійно точиться дискусія:

ліки для лікування рідкісних захворювань — це інноваційні дорогі ліки, які забезпечуються окремою програмою;
ліки для лікування онкохворих, захищені патентом і дуже дорогі; їх також, як правило, забезпечують окремою програмою;
ліки, пов’язані з комбінованими формами, коли до препарату входить кілька препаратів — як правило, вони використовуються для лікування кардіохворих.

Але є базовий перелік, який мусить бути, і комбінуючи той базовий перелік, ми можемо 100%-во лікувати хворого. Все інше буде забезпечуватися програми, за якими хворі небезпечними хворобами будуть забезпечуватися, як і раніше.

Анастасія Багаліка: Які ліки держава гарантує, а які ні?

Роман Ілик: Держава не може гарантувати дорогі інноваційні ліки, які наш експертний комітет не визначив як базові. Є специфічні рідкісні захворювання, для лікування яких держава не може забезпечувати лікарські засоби.

Потрібно розділити те, що лікується на первинній (амбулаторній) ланці — тут з 10 хворих мало б лікуватися 8, і тільки 2 потрапляти на стаціонар. На первинній ланці із квітня держава гарантує безкоштовні ліки по рецепту для хворих на цукровий діабет, серцево-судинні захворювання і бронхіальну астму.

Якщо хворий лікується на стаціонарі, то у лікарні має бути базовий перелік ліків. Ліки, які виходять за рамки переліку, хворому доведеться купувати самому. Але, звичайно, базовий перелік буде постійно змінюватися.

Ми повинні зрозуміти, що держава мусить гарантувати хворому необхідний мінімум. На сьогодні декларації існують лише на папері, а хворий стикається з іншими проблемами. Тому у нас таке амбітне завдання.

Анастасія Багаліка: Як це вплине на корупційні ризики?

Роман Ілик: На сьогодні при закупівлі ліків ми маємо дещо недопрацьований формат системи електронних закупівель. Ліки, що закуповуються за міжнародною непатентованою назвою, мають бути перераховані на форму випуску і на дозу. Це дасть можливість уніфікувати ліки, які ми закуповуємо, і зменшити рівень зловживання.

Тому ми з Міністерством економіки і торгівлі домовилися, що цей програмний продукт уде допрацьований, і коли будь-який лікарський засіб буде виноситися на електронні торги, там буде вказана його непатентована назва, форма випуску і дозування. Це мінімізує усі корупційні ризики.

Анастасія Багаліка: Як відбуватиметься громадське обговорення переліку ліків?

Роман Ілик: Згідно з чинним законодавством, воно триматиме 30 днів. Протягом цього часу будуть надходити зауваження чи пропозиції від громадських організацій, виробників, пацієнтських організацій.

Ці пропозиції ретельно опрацьовують національні експерти, і частина звернень буде врахована або частково врахована, а остаточна редакція буде подаватися на розгляд уряду.

Будуть три найважчі баталії щодо напрямків, які я зазначав. Але є речі, які для українського бюджету непосильні. Наша кінцева мета — щоб пацієнт отримав ліки. Чи це буде через національний перелік, чи через програми — це не так важливо.

Анастасія Багаліка: Як міністерство буде стежити за тим, щоб лікарні забезпечували хворих відповідними ліками?

Роман Ілик: Всі заклади охорони здоров’я можуть закуповувати лікарські засоби, які є в національному переліку. Якщо ми забезпечили потребу хворих на 100%, тоді на місцевому рівні є можливість закуповувати додаткові лікарські засоби, що не входить до нацпереліку. За порушення цих норм наступатиме правова відповідальність.