Як працюватиме Національний перелік лікарських засобів з 1 вересня?

Гість ефіру — заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

Анастасія Багаліка: Що зміниться з першого вересня, коли лікарні почнуть закуповувати ліки за цим переліком?

Роман Ілик: Впровадження Національного переліку — це логічне продовження тих реформ, які здійснює Міністерство охорони здоров’я. Ідея його впровадження полягає у тому, щоб з першого січня 2018 року у нас був визначений чіткий перелік лікарських засобів, які точно отримає кожен громадянин України як гарантований лікарський засіб з боку держави на рівні прийому в поліклініці, амбулаторії або під час звернення до лікарняного закладу на рівні стаціонару.

Це той найнеобхідніший мінімум для кожного з нас, який визначається життєво необхідними ліками.

Ринок лікарських засобів в Україні загалом складає більше 50 мільярдів. Щонайменше половина з цих лікарських засобів, які закуповують люди за свої власні кошти, не є першочерговими чи життєво необхідними з точки зору споживання, тому іде розмова про те, що нам необхідно з усього переліку, який має понад тисячу найменувань, виокремити ту частину, яка є життєво необхідними ліками, споживання яких є критичним з точки зору здоров’я і життя людини. З більше тисячі найменувань Міністерство охорони здоров’я рекомендувало затвердити такий Національний перелік, який складається з 362 найменувань і буде доповнюватися новими ліками, зокрема інноваційними. Це той мінімум, який отримає кожен громадянин України з першого січня 2018 року на рівні амбулаторного прийому та стаціонару.

Анастасія Багаліка: Уже є перші реакції з боку спільнот людей з хворобами, чиї ліки потрапляють до Національного переліку. Ці реакції не завжди позитивні. Люди скаржаться, що там недостатньо лікарських засобів, не ті лікарські засоби, до яких вони звикли, не ті лікарські засоби, якими вони лікувалися весь час, які їм підходять.

Роман Ілик: Звичайно, це логічно, тому що у світі є більше 30 тисяч захворювань, з них успішно лікується тільки 10 тисяч, посеред яких ми повинні виділити ті пріоритетні стани і захворювання, які держава готова фінансувати. З цією метою Міністерство охорони здоров’я створило дорадчий орган — експертний комітет.

Які в Україні є першочергові ризики, які як наслідок мають серйозні ускладнення? Це насамперед ризики, пов’язані з харчуванням, підвищеним артеріальним тиском та споживанням алкоголю і наркотиків.

Експертний комітет обґрунтовано визначив цей перелік. Це захворювання органів чуття, злоякісні новоутворення, інфекційні хвороби, стани, які виникають в перинатальному періоді, травми, отруєння, хвороби кістково-м’язової системи, суглобів, органів дихання, системи кровообігу, шкіри, хронічні захворювання нирок, цироз і цукровий діабет. Глобальною проблемою для України є серцево-судинні захворювання.

Дмитро Тузов: А що стосовно туберкульозу?

Роман Ілик: Я об’єднав туберкульоз, хвороби, зумовлені ВІЛ, вірусний гепатит C в комплекс інфекційних хвороб.

Наше завдання — витрачати кошти платників податків на лікування цих пріоритетних станів і захворювань.

Національний перелік не переглядався близько 10 років. Формування цього переліку привело до того, що там цих найменувань більше тисячі. Встановлення пріоритетів є болючим питанням.

Дмитро Тузов: Дуже часто ми чуємо про те, що відбуваються зриви тендерних процедур. Це призводить до нестачі ліків. На сьогодні ви таку проблему фіксуєте?

Роман Ілик: Ми чітко зафіксували питання того, що проблема закупівель — це не проблема Міністерства охорони здоров’я. Все, що стосується закупівель, повинно здійснюватися спеціалізованою організацією чи агенцією, яка здійснює ці закупівлі.

Міністерство охорони здоров’я формує те, що повинні купити ці три міжнародні організації.

Дмитро Тузов: Чи може міністерство впливати на процес?

Роман Ілик: На процедуру закупівель ми ніяк не можемо вплинути. Ми формуємо номенклатуру того, що нам потрібно купити, стежимо, щоб організації робили це вчасно, поставляли їх на бази. З центральної бази вона розвозиться у регіони. Але це тільки 10% загальної потреби. Тільки один з 10 хворих отримає ліки за централізованими закупівлями. Щоб допомогти в регіонах тим 9 людям, які не отримали ліки з централізованих закупівель, впроваджується ідея Національного переліку, тому що регіони також в формі субвенцій отримують кошти і мають можливість проводити закупівлі. Для того, щоб вони закуповували короткий перелік життєво необхідних ліків, формується Національний перелік.

Анастасія Багаліка: Чи не стикнуться пацієнти після першого вересня з такою ситуацією, що їм не підходять ліки, які відсутні в Національному переліку, доведеться купувати інші за власні кошти?

Роман Ілик: Коли регіон отримує 10 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів. На 5 чи на 6 вони мають закупити короткий список. На ті кошти, що залишаються, вони можуть придбати інші ліки, присутні в протоколах лікування, які першочергово необхідні також для лікування хворих.

Орфанні захворювання — це питання напрямку, який має забезпечуватися державою як окрема програма. На сьогоднішній день, окрім регіональних закупівель, про які ми зараз розмовляємо, у нас ще є закупівлі до 2019 року через міжнародні організації. До 2019 року Національний перелік буде поповнюватися.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.