Як розпочинався і боровся з режимом Януковича донецький Євромайдан?

21 листопада 2013 розпочався Євромайдан, що завершився поваленням режиму Януковича. Згадуємо його перебіг із організаторкою в Донецьку Катериною Жемчужниковою

Ведучі

Сергій Стуканов,

Дмитро Тузов

Гостi

Катерина Жемчужникова

Як розпочинався і боровся з режимом Януковича донецький Євромайдан?
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-21_zemchuznikova.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-21_zemchuznikova.mp3
Як розпочинався і боровся з режимом Януковича донецький Євромайдан?
0:00
/
0:00

Гостя ефіру  – Катерина Жемчужникова. Говоримо про Євромайдан, що був у Донецьку.

Сергій Стуканов: Чи були тоді в Донецьку незалежні медіа? Чи була незалежна спільнота, яка могла висловлювати свої думки, чи все контролювала «Партія регіонів»?

Катерина Жемчужникова: Якраз в часи десь з 2011-2012 року наші медіа ставали незалежні, але тільки в царині Інтернету. Все телебачення, всі газети, всі журнали, які були локальні – умовно диктували лінію власника. А власники найчастіше були пов’язані з політичним проектом «Партії регіонів». Тому вся незалежна, медійна тусовка була в Інтернеті. У нас було кілька потужних сайтів, які почали задавати такий хороший тон. Наприклад, сайт «ОстроВ», «Новости Донбасса» та інші. Така непогана коаліція журналістів, які зараз виїхали і теж працюють в царині медіа для того, щоб мати об’єктивну інформацію, не скочуючись в елементи пропаганди, в тому числі – і української.

Сергій Стуканов: З чого почався сам Євромайдан, хто були ті люди, які його скликали під пам’ятник Шевченку?

Катерина Жемчужникова: У цьому є певна тяглість символів, тому що активісти під час Помаранчевої революції теж виходили під пам’ятник Шевченку. Першим туди прийшов Євген Насадюк – він актор, режисер, громадський діяч. Він перший написав пост в соціальних мережах, що от я беру плакат 2004 року про те, що міліція з народом, і все має бути добре, і потім виходжу під пам’ятник Шевченку. Потім до нього в коментарі поприходили люди, і, зрештою, таким чином десь близько 11 вечора 21 листопада нас під пам’ятником Шевченка назбиралось п’ятеро.

Дмитро Тузов: А коли вже пішов Майдан повним ходом, скільки народу збиралося?

Катерина Жемчужникова: Це залежало від того, який це був день тижня, який час, які, умовно кажучи, атракції. Наш оргкомітет збирався і думав: давайте ми зробимо щось таке класне, когось привеземо, щоб поговорили з людьми, донесли якісь цікаві думки або якийсь елемент концерту зробимо. Наприклад, на Жадана і «Гайдамаків», які виступали просто неба під пам’ятником Шевченку приходило 300-350 осіб. У будні дні, особливо вдень, було доволі мало людей. У нас Майдан проходив кілька етапів: був і цілодобовим, були точки збору вдень об 11-12:00, і ввечері о 18:00. І, звісно, на вечірні збори приходило більше людей, ніж на денні.

Дмитро Тузов: Чи відчували ви, що за вами хтось стежить, коли розходилися, наприклад, вночі?

Катерина Жемчужникова: Особливо в моменти, коли в Києві був «накал страстей» – дуже відчувалось. Було і стеження, і прослуховування телефонів, і прямі погрози – через соціальні мережі і на телефон смс з погрозами приходили. Пізніше вже почались розклеювання погроз – афіш, фотографій біля будинків, з фотографіями учасників, з адресами, паспортними даними – психологічний пресинг, це все теж було. 

Читайте також: Майдан відкрив українців одні до одних, — учасники Революції Гідності з Кропивницького

Сергій Стуканов: В січні уже почався важчий період. Почались переслідування. Хто був організатором цих переслідувань?

Катерина Жемчужникова: Було б чудово якби пройшло слідство, і я б могла назвати цих людей. А так – це мої припущення і здогадки. Я припускаю, що це були лідери міського осередку «Партії Регіонів», а коли почались вже звезення «тітушок», які фізично намагались нам завадити виходити – то це, в основному, були спортсмени горлівських спортивних клубів, які на той момент підпорядковувалися представникам вірменської спілки Донбасу, які у дуже жорсткому світлі висловлювались про Євромайдан, взагалі жорстко себе поводили. Я не намагаюсь нав’язати стереотип про національні відмінності. Це просто людина, яка дотична до політичного кола, є очільником регіональної чи обласної спілки. І ми писали листи до Всеукраїнської спілки  щоб вони це засудили, щоб це не виглядало як національне протистояння, тому що ми це жодним чином це не підтримуємо. Але людна самостійно, чи просто зі своїх політичних поглядів таким чином діяла.

Чому ми були змушені, умовно кажучи, закрити Майдан у Донецьку – бо люди вже приходили з битами, з металевими ломами. Тобто орієнтовані на те, щоб влаштувати бійку, і навіть були прецеденти, коли вони не розібравшись побились між собою, бо вважали, що одні є представниками Євромайдану. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.