Як збирали людей на живий ланцюг Соборності

Гість ефіру — ініціатор живого ланцюга Соборності, депутат Київської міської ради від «Самопомочі» Вадим Васильчук.

Андрій Куликов: Скільки людей було цього разу? Як ви їх збирали?

Вадим Васильчук: Збирали, як завжди. Ми поширюємо інформацію серед соцмереж. Як і минулого року, ми поширювали інформацію на зовнішніх рекламних носіях завдяки підтримці однієї з рекламних компаній, яка дала це як соціальну рекламу. Крім цього, ми поширили інформацію серед маленьких організованих структур. Це «Пласт», патріотичні організації, громадські організації, тому що насправді вони і є тими рушіями, які беруть участь найбільше. Соцмережа є оманливою. Здається, що багато людей прийде, а насправді їх приходить не так багато. Тому ми покладаємося на більш організовані структури.

Андрій Куликов: Ви є депутатом міськради Києва від «Самопомочі». Не було ідеї об’єднати депутатів місцевих рад, щоб і їх долучити?

Вадим Васильчук: Ми насправді запрошуємо всіх з різних політичних сил в різні роки. Єдиною умовою є відсутність політичної символіки, виключно кольори державного прапора. У нас цього разу була ситуація: доводилося знімати партійний прапор однієї з найдавніших партій України.

Ірина Славінська: Що відбувається в момент, коли розгортається живий ланцюг Соборності?

Вадим Васильчук: З двох сторін мосту Патона сходяться люди. Правий і лівий берег символізують дві частинки України. Ми об’єднуємо береги. Взявшись за руки, ми є живим ланцюгом, тому ми так його і називали. Маленькою «родзинкою» цього року були хлопці з Вінниці, які приїхали зі справжньою військовою технікою 20-х років, щоб показати, що і Соборність ми боронили.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.