facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Якою має бути міська інфраструктура, щоб не було смертельних ДТП?

Яких змін має зазнати інфраструктура міста, щоби вона унеможливлювала страшні аварії, й дорожній рух став більш безпечним?

Якою має бути міська інфраструктура, щоб не було смертельних ДТП?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Кілька днів тому в Харкові відбулася страшна транспортна пригода, яка забрала чимало життів. Одразу відреагували правоохоронні органи. Згадали, що є проект постанови про зниження швидкості в містах до 50 км за годину. Також йшлося про підвищення штрафів.

В нашій студії урбаніст Григорій Мельничук, який пояснить, в чому причина таких жахливих аварій з точки зору урбаністики.

«Тут є дві складові. Одна – це проблема контролю за дотриманням правил дорожнього руху, це і законодавча база, і введення фото і відео фіксації, і достатня кількість поліції. Але це все заходи вже після того, як людина порушила правила дорожнього руху.

Завдання ж інфраструктури – це попередити трагічні моменти і самі порушення. А ми розуміємо, що водії будуть їхати швидко тоді, коли для цього є фізична можливість. Якщо ми потрапимо в якесь місто в Голландії чи Німеччині, там фізично не можна буде розігнатися до шаленої швидкості. З одного боку, це вузькі смуги руху, тобто водії не почувають себе настільки розслаблено, що можуть гнати і розмовляти телефоном в цей час, вони завжди сконцентровані на дорозі. З іншого боку, це велика кількість елементів посиленої безпеки – різні острівці безпеки, додаткові стовпчики, опори і так далі.  

Водії будуть їхати швидко тоді, коли для цього є фізична можливість

В Харкові не раз тривала дискусія стосовно обмеження руху по вулиці Сумській, оскільки це центральна вулиця міста, там дуже багато людей і там дуже вузькі тротуари. Якби з цим попрацювати, то згідно з європейською практикою, можна було б зробити так, щоб транзитний рух не йшов через самісінький центр міста. Більш локальний захід – попрацювати із самим перехрестям, щоб водії фізично не могли розганятися до таких швидкостей.

Насправді, в містах середня швидкість руху від точки А до точки Б за певний час не така висока, в Києві, наприклад, це 27 км/год. Тому в іншому місці, вирвавшись на свободу, водії намагаються надолужити згаяне. Тому потрібно змінювати інфраструктуру, і найпростіше – це стовпчики, які б забезпечували пішоходів від вильоту автомобілів», – пояснив Григорій Мельничук.

Також він зазначив, що розмітка може зробити вулиці набагато безпечнішими.

«Розмітка може грати роль, якщо звужуються смуги руху. П’ятнадцять років тому в Києві було зроблено цікавий експеримент на вулиці Володимирській. Там були зроблені дуже вузькі смуги руху. За радянськими стандартами смуги мають бути 3,75 м, а тут ширина смуги була трошки більше, ніж 2,5 м. Таким чином, з одного боку, вдалося зробити з чотирьох смугової дроги шість смуг, а з іншого боку, вже через місяць аварійність на вулиці зменшилася втричі. Тобто за допомогою звичайної фарби можна робити вулиці набагато безпечнішими», – сказав Григорій Мельничук.

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО