facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Якою має бути міська інфраструктура, щоб не було смертельних ДТП?

Яких змін має зазнати інфраструктура міста, щоби вона унеможливлювала страшні аварії, й дорожній рух став більш безпечним?

Якою має бути міська інфраструктура, щоб не було смертельних ДТП?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Кілька днів тому в Харкові відбулася страшна транспортна пригода, яка забрала чимало життів. Одразу відреагували правоохоронні органи. Згадали, що є проект постанови про зниження швидкості в містах до 50 км за годину. Також йшлося про підвищення штрафів.

В нашій студії урбаніст Григорій Мельничук, який пояснить, в чому причина таких жахливих аварій з точки зору урбаністики.

«Тут є дві складові. Одна – це проблема контролю за дотриманням правил дорожнього руху, це і законодавча база, і введення фото і відео фіксації, і достатня кількість поліції. Але це все заходи вже після того, як людина порушила правила дорожнього руху.

Завдання ж інфраструктури – це попередити трагічні моменти і самі порушення. А ми розуміємо, що водії будуть їхати швидко тоді, коли для цього є фізична можливість. Якщо ми потрапимо в якесь місто в Голландії чи Німеччині, там фізично не можна буде розігнатися до шаленої швидкості. З одного боку, це вузькі смуги руху, тобто водії не почувають себе настільки розслаблено, що можуть гнати і розмовляти телефоном в цей час, вони завжди сконцентровані на дорозі. З іншого боку, це велика кількість елементів посиленої безпеки – різні острівці безпеки, додаткові стовпчики, опори і так далі.  

Водії будуть їхати швидко тоді, коли для цього є фізична можливість

В Харкові не раз тривала дискусія стосовно обмеження руху по вулиці Сумській, оскільки це центральна вулиця міста, там дуже багато людей і там дуже вузькі тротуари. Якби з цим попрацювати, то згідно з європейською практикою, можна було б зробити так, щоб транзитний рух не йшов через самісінький центр міста. Більш локальний захід – попрацювати із самим перехрестям, щоб водії фізично не могли розганятися до таких швидкостей.

Насправді, в містах середня швидкість руху від точки А до точки Б за певний час не така висока, в Києві, наприклад, це 27 км/год. Тому в іншому місці, вирвавшись на свободу, водії намагаються надолужити згаяне. Тому потрібно змінювати інфраструктуру, і найпростіше – це стовпчики, які б забезпечували пішоходів від вильоту автомобілів», – пояснив Григорій Мельничук.

Також він зазначив, що розмітка може зробити вулиці набагато безпечнішими.

«Розмітка може грати роль, якщо звужуються смуги руху. П’ятнадцять років тому в Києві було зроблено цікавий експеримент на вулиці Володимирській. Там були зроблені дуже вузькі смуги руху. За радянськими стандартами смуги мають бути 3,75 м, а тут ширина смуги була трошки більше, ніж 2,5 м. Таким чином, з одного боку, вдалося зробити з чотирьох смугової дроги шість смуг, а з іншого боку, вже через місяць аварійність на вулиці зменшилася втричі. Тобто за допомогою звичайної фарби можна робити вулиці набагато безпечнішими», – сказав Григорій Мельничук.

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят

«Перший міністр оборони, який озвучив проблеми»: Політолог про призначення Михайла Федорова

«Перший міністр оборони, який озвучив проблеми»: Політолог про призначення Михайла Федорова

Як енергоефективність та сонячна генерація рятують громаду під час відключень світла й тепла

Як енергоефективність та сонячна генерація рятують громаду під час відключень світла й тепла

Постать Івана Кулика: між літературою, політикою та терором

Постать Івана Кулика: між літературою, політикою та терором