facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Якщо до мене немає поваги і довіри, то я не хочу працювати у парламенті, — Константіновський

Вячеслав Константіновський написав заяву про відмову від депутатства

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість ефіру — народний депутат Вячеслав Константіновський.

Любомир Ференс: Чому ви складаєте мандат саме зараз?

Вячеслав Константіновський: Я у вас був рік тому, казав, що мені там некомфортно, я думаю про те, щоб скласти мандат, але я відкладав це рішення не один раз. Колись це повинно було статися. Якщо людину там не тримають матеріальні інтереси (для мене там немає жодних матеріальних інтересів), то втримати може довіра людей і якась повага. Або гроші, або повага. Я не отримував там грошей, я не бачу поваги до себе чи до всього парламенту, що погано і не завжди справедливо, тому що цей парламент багато чого зробив і в боротьбі з корупцією, і в реформах. Якщо до мене немає поваги і довіри, то я не хочу там працювати. Я не заздрю тим людям, які там чесно працюють.

Євген Павлюковський: Що в роботі нардепа було найбільш неприпустимим для вас?

Вячеслав Константіновський: Нічого неприпустимого, але я звик бути самим собою. Я не хочу, щоб хтось вибирав мені друзів, навіть журналісти. Я не хочу, щоб всі стежили за тим, що я їм, з ким спілкуюся. Коли мене ображають, намагаються принизити, я не можу відповісти так, як вважаю за потрібне, тому що депутат не може собі дозволити це. Я ніколи не носив жакетів. Це все – не я.  Я б все це терпів, якби бачив довіру людей, якби те, що я роблю, викликало б повагу, але такого не сталося.

Любомир Ференс: Ви голосували за зняття депутатської недоторканості всіх, окрім Андрія Лозового. Чому?

Вячеслав Константіновський: Лозового намагалися звинуватити за тією ж схемою, що й мене. Це було зроблено, щоб натиснути на мене. За кілька днів це розвалилося, але всі ці заяви Генерального прокурора будуть ще десятки років в інтернеті.

Я не хочу, щоб мною маніпулювали.

Любомир Ференс: Ви – мільйонер. Навіщо вам було йти в парламент? Ви самі виявили бажання продати Rolls-Royce, піти на фронт?

Вячеслав Константіновський: Коли я продавав Rolls-Royce, я не думав про народного депутата.  Я витратив гроші не тільки за Rolls-Royce, я витратив набагато більше. Я пройшов Майдан, поїхав на Донбас, пройшов важку кампанія. Це найдурніший шлях стати народним депутатом. Є набагато простіші.

Любомир Ференс: Генпрокурор Юрій Луценко справді хоче боротися?

Вячеслав Константіновський: Я сподіваюся. Я йому в голову не заглядав. Але все одно там присутня політика. Іноді це добре, але в цьому багато і поганого. Треба не піддаватися тиску вулиці, а бути справедливим.

Приймати принципові рішення у парламенті важко, бо починаються підозри щодо того, що спонукало.

Євген Павлюковський: Коли йшли в Раду, на яку довіру ви розраховували? Як ви ідентифікуєте, що до вас немає довіри?

Вячеслав Константіновський: Я це відчуваю. Це ж не справа доби чи тижня. У мене була ілюзія, що після Майдану люди, які хотіли збагачуватися, злякаються.

Коли ми переказали 200 тисяч доларів на рахунок Міноборони, брат казав мені, що це буде вкрадено. Я не вірив. Досі я не знаю, як витрачалися ці гроші.

Любомир Ференс: Чи намагалися якісь політичні сили використати Вячеслава Константіновського, пропонували заробити?

Вячеслав Константіновський: Мені ніхто нічого не пропонував, тому що всі знали, що я заможна людина.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях