Якщо громадяни зменшують тиск, держава забуває про корупцію, — експерт
Андрій Марусов, голова Transparency International Ukraine, пояснює, чому Україна заробила лише бал у світовому Індексі сприйняття корупції
Василь Шандро: Що стосується корупції з боку нашої терпимості і участі в цих процесах. Все одно рука тягнеться, коли їй щось простягають.
Андрій Марусов: З одного боку можна сказати, що ось ця терпимість нам заважає ефективно тиснути на владу. Як тільки послаблюється тиск одного з двох факторів: тиск Заходу, який дає гроші можновладцям, або тиск громадського суспільства. Коли один з цих факторів послаблюється, то українська влада одразу почуває себе дуже «розумною», вони забуються свої обіцянки, що ворог номер один після Путіна — це корупція. З одного боку — це проблема.
З іншого боку, цього тижня Інститут соціології в Києві оприлюднив свої дослідження корупційних практик, які вони проводять ще з 2007 року. Там є, з одного боку, дуже втішні результати: за останні роки вдвічі зросла кількість людей, які є нетерпимими до корупції. Та разом з тим, лише 2% людей сказало, що вони подають інформаційний запит, виходять на пікети чи мітинги. Та все ж такий зсув у свідомості людей є.
Василь Шандро: Тобто це ціннісний суд. Ви його помічаєте і серед людей?
Андрій Марусов: Так. Звичайно, він не настільки швидкий, як нам хотілося би. Оскільки люди — найбільш інерційна машина у світі. Насправді, дуже важливо, що влада підтримувала це: щоб відкрилися декларації майнові, наприклад.
Василь Шандро: І що чого це може призвести?
Андрій Марусов: Врешті-решт це має призвести до того, що сотні тисяч киян вийдуть на Майдан не лише після того, як буде побиття студентів чи активістів, а після того, як буде очевидний корупційний злочин щодо високопосадовців не буде розслідуватися належним чином.
Тетяна Трощинська: З чого складається рейтинг світового сприйняття корупції? Хто його складає?
Андрій Марусов: Індекс по кожній країні складається з результатів досліджень, які проводяться іншими міжнародними організаціями, яких більше десяти. Кожне з досліджень дивиться на якийсь конкретний бік проблеми. Є методологія, яка інтегрує потім всі ці результати, і ми отримуємо більш-менш зважений індекс, який бере до уваги різні аспекти.