Який досвід українських архівів КДБ можуть запозичити в пострадянських країнах?

22 вересня 2017 року в Українському кризовому медіа центрі в Києві відбулася конференція, на якій експерти з країн Східного партнерства розповіли про ситуацію з доступом до архівів комуністичних спецслужб у своїх країнах

У студії Громадського радіо з Дмитром Дроздом (історик-архівіст, засновник школи пошуку інформації про репресованих, співробітник Білоруського документаційного центру, Білорусь) та Аїдою Папікян (представниця етнографічного дослідницького центру Азарашен, Вірменія) поговорили про те, що цінного може дати Україна в контексті поводження з архівами КДБ та чому може навчити Вірменію і Білорусь.

«Протягом двох днів в Україні ми слухали про досвід країни щодо доступу до архівів КДБ. Це дуже цікавий приклад і, думаю, в контексті доступності в України можна багато чому навчитися. В тому числі, це може допомогти Вірменії в співпраці з українськими архівами, адже було дуже багато вірмен, репресованих в Києві і в Україні в цілому. Теоретично наш дослідницький центр планує вивчити в архівах репресії вірмен в Україні і в Києві», — говорить Аїда Папікян.

«Насправді, якщо ми говоримо взагалі про вивчення історії Радянського Союзу, ми можемо вивчати її за чим завгодно: за радянськими підручниками, можемо навіть вивчати історію за радянськими газетами. Але яка це буде історія? Зрозуміти історію радянської влади, Радянського Союзу без вивчення архівів репресивних органів, архівів КДБ взагалі неможливо. Найбільш рушійна сила всього в радянській владі — це саме репресивні органи.

І те, що у вас в Україні це відкрито, думаю, українські історики ще до сих пір не оцінили. Треба йти в архіви, вивчати, адже практично по кожній справі можна написати книгу. Я просто заздрю українським історикам, бо в них є величезний потенціал для вивчення історії», — додав Дмитро Дрозд.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.