«Єдиний український мовознавець світового формату»: 185 років тому народився Олександр Потебня

Про цю особистість в історії української культури й української мови ми поговорили із головою Харківського історико-філологічного товариства, кандидатом філологічних наук, мовознавцем, дослідником наукової спадщини Олександра Потебні Сергієм Вакуленком.

Сергій Вакуленко: Якщо коротко, то Олександр Потебня – це єдиний український мовознавець світового формату, який сказав щось дуже посутнє для мовознавства не тільки як дослідник практичних питань, а і як видатний теоретик. Він єдиний, хто запропонував дуже оригінальну візію мови, давши відповіді на багато кардинальних питань у мовознавстві. Питань, які йдуть усупереч найпоширенішим тенденціям сьогодні, але які дуже обґрунтовані та переконливі, якщо у Потебню вчитатися. Тому тут ми маємо справді оригінального мислителя в його особі й можемо ним пишатися.

Ми багато чим завдячуємо Потебні. Якщо брати загальносвітове значення Потебні, то він був видатним теоретиком. 1862 року він видав книжку під назвою «Думка і мова». Історія її створення дуже кумедна. Річ у тім, що тоді уряд Російської імперії вирішив підвищити освітні стандарти, для цього розробив дуже масштабну і широку програму навчання найкращих випускників російських університетів закордоном, передусім у Німеччині, саме для того, аби мати гарні викладацькі кадри. Уряд платив досить гарну стипендію тим людям, вони могли безбідно існувати та спрямовувати всі свої сили на освіту. А щоб домогтися такої стипендії, потрібно було мати якусь поважну наукову працю. І Потебня швиденько змайстрував цю книжку «Думка і мова».

Коли вона вийшла, він мав всього 26 років віку, але ця праця стала класичною. Уже невідомо скільки її перевидань, бо вона містить дуже плідні теоретичні ідеї про те, чим є мова і що дає мова для нашої думки.

З цієї теорії випливають дуже цікаві висновки, які були предметом дуже жвавого обговорення у 90-х роках, коли Україна здобула незалежність і ми мали проблему двомовності. Потебня дотримувався тези про шкідливість двомовності для інтелектуального розвитку дитини та для суспільства. Саме тому, що дві мови заважають логічно мислити, коли вони рівночасно входять у свідомість дитини. На думку Потебні, спочатку потрібно дуже добре засвоїти рідну мову, а тоді вже переходити до вивчення чужих мов, які людину збагачують, але мусять тільки доповнювати отой основний скарб, яким є рідна мова.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS