З наступного понеділка на хвилі Громадського Радіо — Філ Пухарєв

Знакомитий музичний оглядач готує рубрику «Нова українська» для програми «Ранкова хвиля»

Ведучі

Сергій Стуканов,

Андрій Куликов

Гостi

Філ Пухарєв

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/08/hr_hh_2017-08-04_pukharev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/08/hr_hh_2017-08-04_pukharev.mp3
З наступного понеділка на хвилі Громадського Радіо — Філ Пухарєв
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо музичний журналіст Філ Пухарєв, автор нової рубрики на Громадському радіо.

Андрій Куликов: Я слухав три випуски цієї рубрики, котра у нас дебютує в понеділок, сьомого серпня в Ранковій хвилі. Я прослухав всі три, вони мені запам’яталися музикою, твоєю розповіддю, а є назва?

Філ Пухарєв: Назва вже є: «Нова українська». Те що музика – це вже зрозуміло.

Андрій Куликов: А от в назві «сучукрмуз» все одно ви вважали за потрібне вставити. «Сучукрмуз» – це такий термін, який використовується, зокрема у дуже цікавому тесті, який можна пройти на сайті «Muzmapa», Філ Пухарєв є одним з активних дописувачів туди.

Філ Пухарєв: Зараз у мене інша робота. Я працюю в музичному журналі «Karabas Live», інвестором якого є квиткове агентство «Karabas.com», тому це зараз моя постійна робота. З «Muzmapa» ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося, все добре.

Андрій Куликов: Коли ти проходиш тест на «Muzmapa», що воно тобі видає? Я пройшов його три рази. Там є кілька запитань, наприклад, чого я хочу: випити міцного, знайти себе в буремному світі, як я себе відчуваю. На підставі відповіді на ці два запитання вам рекомендують яку музика послухати. Я тричі пройшов цей тест, і всі три рази те, що рекомендує мені сучукрмуз – якось воно не той. Це я чогось не розумію чи тест такий?

Філ Пухарєв: Спробуйте пройти тест про стейдждрайверів, який «Muzmapa» зробила після концерту «Димна суміш», я там вийшов, чесно кажучи, стейдждрайвером невдахою, думаю у вас буде кращий результат ніж у мене.

Андрій Куликов: Я знаю, що ти уже працював на радіо

Філ Пухарєв: Так, це було роки 3-4 тому, я працював в молодіжній редакції Національної радіокомпанії України – перший канал Українського радіо, і записувався я, в основному в студії, яка навпроти вас, тому коли я сюди повернувся, у мене прям ностальгія, спогади. Це був доволі важкий для мене період, але корисний. Я отримав дуже багато цінного як журналістського так і радіо досвіду, щоправда потім я вирішив, що мені цікавіше писати ніж говорити, але зараз вирішив ще трошки поговорити, тому що давно не говорив.

Сергій Стуканов: Які твої вподобання в сучасній українській музиці?

Філ Пухарєв: Мені здається, і багато моїх колег зі мною погодяться, що саме поняття «Нова українська музика» – з’явилося після Революції Гідності, після Майдану на хвилі отого сплеску української самосвідомості, почали робити музику нові молоді гурти, при чому музику саме в європейському контексті. Тут можна називати дуже багато імен, все залежить від жанрів. Основні гравці, мені здається, в популярній музиці, які вже пробилися у вищу лігу – це Джамала і ONUKA. Є молоді Інді-рок гурти, які поки що підтягуються, наприклад, гурт «5 Vymir»

Сергій Стуканов: Які жанри домінують, на даний момент, в українській музиці, і які жанри найбільше виграли від того, що торік запровадили квоти на радіостанціях? Бо були побоювання, що від цього виграє тільки поп-музика.

Філ Пухарєв: Є така проблема, що якісної україномовної поп-музики поки що не вистачає, її не так багато, і я спілкуюся з продюсерами постійно, з людьми, які мають стосунок до радіо, до просування музики – вони всі про це говорять.  

Сергій Стуканов: Ти сказав, що після Революції Гідності відбувся такий поштовх, а я пам’ятаю таке щось після Помаранчевої революції, і тоді навіть Потап писав кілька пісень українською мовою. Квоти не спонукали перейти популярних російськомовних співаків на українську?

Філ Пухарєв: Поки що, як я розумію, не спонукають. Те що я знаю – доводиться крутити всім відомий гурт «Океан Ельзи», тому що це якраз та музика, яка потрапляє у формат, яку можна крутити. Але якщо проводити паралелі з часами, я би навіть сказав з кінцем 80-х, коли відбувся перший фестиваль «Червона Рута» в моїх рідних Чернівцях, і тоді теж була така хвиля сплеску української якісної неформатної музики: «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Табула Раса» – можна згадувати ще багато імен. Що мене трішки насторожує в цьому всьому, що вже під кінець 90-х почалася якась комерціалізація в музиці, почався великий притік на ринок російського продукту, і все це якось заглухло. Дуже не хотілося б, щоб це пішло по другому колу, і повторилося зараз.