facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

За відмову голосувати за «потрібного» кандидата в деяких тюрмах били і ґвалтували, — ОПОРА

Дослідження охопило президентські вибори 2010 року, парламентські 2012-го і парламентські та президентські 2014-го року

За відмову голосувати за «потрібного» кандидата в деяких тюрмах били і ґвалтували, — ОПОРА
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

У студії Громадського радіо — аналітик даних ОПОРИ Юрій Лісовський і авторка матеріалу «Раби на вибори. Як політики використовують в’язнів українських тюрем», студентка Школи журналістики УКУ Наталя Шимків.

Анастасія Багаліка: Чому ви вирішили звернути увагу саме на голосування у місцях несвободи?

Наталя Шимків: В грудні в Школі журналістики проходив тренінг від активістів ОПОРИ з вивчення даних. Наприкінці навчального дня тренерка Василина Думан запропонувала на розгляд декілька кейсів, серед них було голосування в місцях несвободи, зокрема у в’язницях. Ми з одногрупницею, співавторкою тексту Мариною Верещакою вирішили розглянути цю тему, оскільки мали багато здогадок. Напевно, у закритих структурах голосують інакше, аніж на відкритих виборах, тому підняли руку і почила працювати над темою.

Анастасія Багаліка: Скільки в Україні місць несвободи, скільки людей брали участь у виборах?

Юрій Лісовський: В Україні приблизно 160 тюрем і СІЗО, іноді ще попадалися гауптвахти. Там близько 80 тисяч виборців. Цифра варіюється залежно від виборів, від ситуації.

Анастасія Багаліка: Ця кількість може істотно вплинути на результати?

Юрій Лісовський: Залежить від того, як рахувати. Можна рахувати від списків, якщо це парламентські вибори. Ми рахували, що в 2012 році один з депутатів Партії регіонів пройшов по голосах в тюрмах. По мажоритарних округах є два кейси, які дівчата розслідували. Вони знайшли Херсон і Булу Церкву, коли перемагали саме завдяки тюрмі. Це був 2012 рік. Ці люди зараз не при владі. Кандидат, який програв по Білій Церкві, зараз є депутатом.

Ірина Славінська: Як відбуваються вибори у тюрмі?

Наталя Шимків: У нас було четверо героїв, всі їхні історії перегукуються. Колонії діляться між собою на так звані «червоні» і «чорні». У перших адміністрація повністю керує виборчим процесом. Вона наказує в’язням, вони приносять свій бюлетень, перевіряється, за кого проголосували. Незгодних били, застосовували до них жорстокі методи — зґвалтування, наприклад.

У «чорних» колоніях адмінресурс не був таким сильним. Зазвичай в’язні просто не йдуть голосувати та ігнорують виборчий процес.

На жаль, наші герої перебували у «червоних» колоніях, зосереджених на Сході України, зокрема це харківська 25-а колонія, всі її бояться і намагаються уникати. Розповідали, що відбуваються корупція або самогубство, якщо в’язень бачить, що має туди потрапити.

Анастасія Багаліка: Ви зверталися до нинішньої адміністрації колонії з проханням прокоментувати ці свідчення?

Наталя Шимків: Так, нам не відповіли. Ми надсилали запити.

Ірина Славінська: Познайомте нас з історіями людей.

Наталя Шимків: Я можу розповісти історію нашого героя Павла Панича. Це відомий активіст. Він написав книгу про перебування в колонії. Зі своїх 42 років 25 років він провів у тюрмах, зокрема харківській 25-й колонії. На момент його ув’язнення припали парламентські вибори 2002 року і президентські 2004-го, коли їм наказували голосувати за Віктора Януковича. За словами Павла, перед голосуванням всіх побили, тому якихось інакодумців не було. Хто вирішив ризикнути, потрапляв в карцер. Життя таких людей на другий-третій день просто обривалося.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»

«Окупантів ще немає, але ситуація дуже ускладнюється» — кореспондентка про Часів Яр

«Окупантів ще немає, але ситуація дуже ускладнюється» — кореспондентка про Часів Яр

«6 положень закону скопійовані з російського» — Майсая про грузинський закон про «іноагентів»

«6 положень закону скопійовані з російського» — Майсая про грузинський закон про «іноагентів»