facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Заборона знімати парламентарів: наступ на свободу слова чи захист приватного життя?

Хто і чому хоче заборонити журналістам знімати депутатів?

Заборона знімати парламентарів: наступ на свободу слова чи захист приватного життя?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

В студії Максим Дворовий медіаюрист, експерт Інституту медіаправа. 

Євген Павлюковський: Регламентний комітет Верховної Ради виніс цікаву ініціативу заборонити знімати нардепів у залі парламенту і посилається на 307 ст. Цивільного кодексу України, яка гарантує кожній особі право надавати дозвіл на фото чи відео фіксацію себе. Якщо нардеп з такою фото чи відео фіксацією не згоден, то у журналіста такі матеріали мають бути вилучені. Як ви до цієї ініціативи ставитесь?

Максим Дворовий: Ця ініціатива є дуже сумнівною з точки зору свободовираження та свободи слова. Хоча можна зрозуміти бажання бранців захистити свою приватність, однак не варто забувати, що вони є публічними особами. Межі приватності публічних осіб є набагато вужчими за межі приватності людей, які не належать до публічної сфери, умовно кажучи, простих громадян. У цьому контексті треба вибудовувати балансування між правом на свободу вираження поглядів журналістів та правом на приватність народних обранців. Можна зрозуміти, чому вони цього хочуть. Тому, що в залі парламенту відбуваються різноманітні речі: ми всі бачили велику кількість переписок, які знімаються з верхніх ярусів парламенту. В принципі, це матеріали, які бували на межі тому, що знімати фотографії з месенджерів можна було би вважати втручанням в приватність свободи народних депутатів, проте фотографії обіймів, переговорів у залі абсолютно не є такими, якими впливали би настільки серйозно. В принципі, якщо ми подивимось на ті ж норми Цивільного кодексу, зокрема на ту ж норму, на яку посилаються народні депутати, то там окрім норми про згоду на фотозйомку, є норма про те, що презюмується згода на надання дозволу на фотографування, якщо особа перебуває в публічному місці. Якщо ми говоримо про парламент, де відбуваються публічні дискусії, щодо майбутнього країни, обговорюються питання пов’язані з законопроектами, безумовно, це місце є публічним.

треба вибудовувати балансування між правом на свободу вираження поглядів журналістів та правом на приватність народних обранців.

Лариса Денисенко: Хто більш винний: людина, яка під час роботи грає чи переглядає фотокартки, чи людина, яка це фіксує і потім показує це всім нам?

Максим Дворовий: Тут треба обережно з категорією вини, як такої. Скоріш за все, я б говорив про те, що публічний інтерес для глядачів, для публіки дізнатися про те, чим займаються на своєму робочому місці нардепи, під час того як відбувається голосування та приймаються важливі рішення, є переважним і цілком законним.

Лариса Денисенко: З нами на зв’язку Наталя Линник – директорка програм Комітету виборців України. Як ви, з точки зору ГО, котра контролює те, що відбувається в парламенті, можете це прокоментувати?

Наталя Линник: Справа в тім, що Комітет виборців послідовно давно спостерігає за всіма обраними особами, в першу чергу за представниками в парламенті ще з 1994 року. Не один раз поступала від парламентарів ініціатива обмежити права журналістів на певні зйомки в парламенті, але жодного разу вона не завершувалась успіхом. Справа в тім, що Верховна Рада, навіть кулуари ВР є робочим місцем – це журналісти не втручаються в місця, де депутат справляє свої інтимні потреби. Ми би наполягали на тому, щоб були розроблені додаткові критерії, щодо допуску журналістів певних профільних видань, а не випадкових журналістів, в яких є посвідчення журналістів, які часто такими не є. Можливо, це лобісти певні, а можливо, просто випадкові люди, журналісти якихось видань, які навіть не функціонують.

Лариса Денисенко: Чи потрібно в принципі встановлювати додаткові правила чи критерії, адже існує журналістська етика і вона має працювати задля того, щоб журналісти та журналістки поводилися відповідально?

Наталя Линник: Звичайно, існує журналістська етика, етика парламентарів, але часто ні та, ні інша не дотримується, тому варто запровадили все ж критерії відбору, щоб не було там людей випадкових.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Закриття ресторанів можна уникнути, якщо заклади входять до мережі — ресторатор Созановський

Закриття ресторанів можна уникнути, якщо заклади входять до мережі — ресторатор Созановський

Рак шийки матки та інші хвороби, яких можна уникнути. Що для цього потрібно?

Рак шийки матки та інші хвороби, яких можна уникнути. Що для цього потрібно?

«Якщо військовий буде знати, що в його сім'ї все добре, то і в нього буде все добре» — офіцер Євген Дьордяй

«Якщо військовий буде знати, що в його сім'ї все добре, то і в нього буде все добре» — офіцер Євген Дьордяй