Закон про заочне засудження потрібен, щоб суди не могли діяти проти інтересів України — Тітич

Гість — адвокат Віталій Тітич.

Віталій Тітич: Важливість закону вичерпується вирішенням штучно створених технічних проблем. Вказаний закон не прибирає проблем, які продовжують існувати в цій процедурі.

Судами була штучно створена практика, коли вони застосовували поняття міжнародного розшуку не так, як це розуміється в контексті кримінально-процесуального законодавства (і взагалі українського законодавства). Відсутність так званого міжнародного розшуку вказувала на відсутність міжнародного розшуку як необхідної умови за Кримінально-процесуальним кодексом для початку досудового розслідування.

Коли Інтерпол відмовляв Україні у постановці так званої «червоної картки» в себе на сайті, вони вважали, що такі дії цієї організації свідчать про відсутність міжнародного розшуку. Очевидно, що це не так.

Це грубо суперечить положенням КПК. Навіть неюристу зрозуміло, що рішення якоїсь приватної професійної організації, участь якої не закріплена жодним обов’язковим міжнародним договором України, не може бути перешкодою для здійснення Україною своїх функцій в контексті розслідування злочинів і притягнення винних осіб до відповідальності.

У чистому вигляді таке застосування, якщо перевести на побутовий рівень — це те, що називається втручанням в суверенітет України.

• Суди умисно хибно тлумачили поняття «міжнародний розшук» для того, щоб не давати можливості здійснювати таку процедуру щодо тих людей, які переховуються від правосуддя за межами України. Як правило, на території Російської Федерації або на територіях України, окупованих РФ.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS