Законопроект про реінтеграцію ОРДЛО є суто пропагандистським, — Гавриш

Політолог Степан Гавриш вважає, що законопроект про реінтеграцію Донбасу направлений на те, щоб не змінити співпрацю з Москвою і зберегти перспективу якихось двосторонніх стосунків з ОРДЛО

Ведучі

Євген Павлюковський,

Любомир Ференс

Гостi

Степан Гавриш

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2018-01-17_gavrish.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2018-01-17_gavrish.mp3
Законопроект про реінтеграцію ОРДЛО є суто пропагандистським, — Гавриш
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо політолог Степан Гавриш, говоримо про законопроект про реінтеграцію Донбасу.

Степан Гавриш: Очевидно, що цей законопроект має пропагандистську функцію, а не функцію реально забезпечити зміну стратегії протидії агресії Росії і анексії Криму. Ми звернули увагу, що попри те, що він, здається, мав би бути актуальним, але дискусія реальна навколо цього законопроекту в пресі відсутня. Ми не побачили до першого читання тексту, як мінімум з правками, які мали би жваво обговорювати активісти. І не знаємо, як сьогодні, який перебіг дискусії, окрім того обговорення, яке ми бачили в ВР, яке нічого не говорить. Є проблема, пов’язана з тим, що цей законопроект приймають не тільки під тиском громадськості, а й як електоральний інструмент президента. Він намагається визначити свій виборчий корпус. Гальмування, яке відбулася з прийняття законопроекту свідчить, що зовнішні гравці натисли на Банкову і вона пригальмувала прийняття при кінцевому читанні. Хоча здавалося, що жодних проблем немає.

Дійсно, з законопроекту може зникнути згадка про Росію як агресора. В цьому тексті написано, що Росія здійснює агресію, але вона не іменується агресором. Невідомо з ким ми воюємо, оскільки організації «ЛНР» і «ДНР» не визнаються терористичними, про них взагалі немає згадки. Хоча в статті 7 мова йде про те, що військове командування буде торгувати з ОРДЛО, що є вкрай складним в оцінках перспектив дії цього закону.

Якщо зробити загальний висновок – Мінські угоди мали стратегію миру, дипломатія миру була пов’язана з тим, що західні санкції працюють замість реальної силової оборони України, і Росія буде змушена піти на переговори з Києвом з посередництвом нормандського формату. Між іншим, жодної заяви з приводу цього закону зі сторони країн Нормандського формату ми не чули ніде. Друга проблема пов’язана з тим, що цей законопроект якби формує стратегію ні війни, ні миру. Відсутність стратегії. Нової стратегії українська влада не наважується зробити перед виборами президента Путіна, який демонструє бажання до миротворчості. Виникає серйозна проблема. Якщо визнаємо Росію агресором, то чи визнає Київ Путіна в березні 2018 року, сумніваюся, що для цього будуть політичні підстави. Путін цього би не хотів, ясно, що за цей час відбулися якісь переговори по закритих каналах.

Я думаю, що він направлений на електоральну частину планів президента. Це закон для виборців. Він направлений на те, щоб не змінити співпрацю з Москвою і зберегти перспективу якихось двосторонніх стосунків з ОРДЛО, на яких наполягає Москва. 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

 

Читайте також: Законопроект про Донбас містить ризики для прифронтового населення, – юристка