Зарубіжні інвестори побачили, що в Україні нема фондового ринку, - журналіст

За словами головного редактора журналу «Деньги» Олександра Крамаренко е-декларування має і позитивну сторону, тому що дало сигнал, що корупція в країні буде знижуватись.

Наталя Соколенко: 3 листопада у Львові  відкрився економічний форум за участі Президента України, де мають говорити про формування позитивного іміджу України, залучення інвестицій та зовнішньо економічної діяльності. Чи відомо вам, що подумали західні інвестори, після того як побачили електронні декларації українських високопосадовців?

Олександр Крамаренко: Я думаю, що вони зрозуміли, що в Україні нема фондового ринку, через те, що нема куди вкладати. На жаль, це правда. І це велика проблема, з огляду на те, що попереду нас чекає пенсійна реформа, а пенсійні фонди працюють із фондовим ринком. Тобто, пенсіонер колись працював, а тепер його колишні гроші працюють на нього. Я також думаю, що вони зрозуміли, що у нас дуже низька культура особистого інвестування. Люди не довіряють гроші банкам, а тримають їх на руках. Це є певна проблема, оскільки ці гроші не працюють на економіку, вони не створюють робочі місця, вони не створюють попит на інвестиційні товари та залізо, цемент та інше. З іншого боку, це такий прошарок смальцю, який нам не дає вмирати у важкі часи. Саме за допомогою цих грошей ми відстояли 2014 рік, коли держава була напівзруйнована. І люди виймали гроші для того, щоб захистити країну. Це багатогранна історія.

Євген Павлюковський: Є ще одна грань, коли настає скрутний період в економіці, то люди ідуть в банки і масово забирають свої збереження.

Не розумію як Національний банк хоче відновити кредитування малого і середнього бізнесу 

Олександр Крамаренко: Я не можу лаяти цих людей, тому що вони не впевнені у стійкості національної валюти. Наприклад, пан Гройсман говорив про те, що Національний банк має відновити перш за все кредитування малого та середнього бізнесу. Я не дуже розумію як це буде робити Національний банк зараз, бо він має хоча б пів року показувати нам стабільну гривню, щоб ресурси на ринку стали дешевші, щоб люди не лякались можливої інфляції. Тоді, кредити стануть дешевшими і через якийсь час почнеться кредитування. Дорогі кредити беруть або не зрозуміло на що, або без бажання повернути. Потрібно спочатку стабілізувати, бо економісти, фінансисти дуже перелякані заявою про мінімальну зарплатню у розмірі 3200 гривень.

Наталя Соколенко: Чому?

Олександр Крамаренко: Вони вважають, що дуже великі ризики. Будуть зростати ціни.

Євген Павлюковський: Зростатимуть через те, що купівельна спроможність українця зросте?

Олександр Крамаренко: Ні. Ми маємо розуміти, що у нас в країні інфляція видатків, а не попиту. Тобто, збільшення податкового тиску призводить до того, що бізнес закладає цей податок до ціни. Він же ж не може працювати у збиток.

Наталя Соколенко: Окрім непростої історії з е-декларуванням, що ще впливало позитивно, чи негативно на імідж нашої країни в очах інвесторів?

Вважаю, що історія із е-деклараціями – це дуже добрий сигнал про те, що корупція буде знижуватись в країні. 

Олександр Крамаренко: Я б сказав, що є певна стабілізація фінансів. Є досить добрий тренд на те, що нам не пропонують занадто підвищувати податки на наступний рік. Я вважаю, що історія із цими електронними деклараціями – це дуже добрий сигнал, бо це дає сигнал про те, що корупція буде знижуватись в країні. Найкращий засіб боротьби з корупцією зробити так, щоб корупціонер не міг витрачати «зароблені» гроші. Ця історія, це сигнал про кеш. Це означає, що в країні відслідковується. Не можна так просто щось за брудні гроші купувати.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про репутаційні ризики самих політиків.

Олександр Крамаренко: А як їм не бути? Ті, хто розуміються, інвестори люди дуже цинічні. Вони ідуть в країну із двох причин. По-перше, це коли інвестори дуже великі і в країні є надкруті ресурси. По-друге, це інвестори, які дивляться на малий та середній бізнес. Якщо в країні він є, і якщо він живий, якщо він якось там рухається, то вони розуміють, що з інститутами все гаразд, там захищають будь-якого інвестора, і тоді починає іти сюди середній інвестор.

Наталя Соколенко: Якщо у нас негаразди із відсутністю фондового ринку, й інвестори це зрозуміли, то чи можуть бути тут швидкі зрушення?

Олександр Крамаренко: В нас ця історія дуже політизована. Мають вироблятись нові закони. Бо попередні 25 років все робилось для того, щоб фондового ринку не було. Я пишу про економіку більше, ніж 20 років, і все це бачив. У нас є кілька компаній великих, але вони майже не торгуються на фондовому ринку. Там смішні відсотки потрапляють на вільний ринок, і 90-99% тримає так званий стратегічний інвестор. Це дуже велика проблема і це потрібно робити дуже швидко.