Згідно з рішенням Конституційного суду, президент мав би ветувати свій же закон про ДБР – Бондаренко

Законопроект №1014 дає президенту повноваження призначати і звільняти глав НАБУ і ДБР, а також створювати регуляторні органи, які здійснюють регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко роз’яснив, чому Конституційний суд України вважає, що ухвалення такого законопроєкту може створити підстави для узурпації влади президентом.

«Багато хто припускає, що цей законопроект стосувався не тільки ДБР і НАБУ, він стосувався ще спеціальних регуляторів. Тобто законопроєкт виглядав таким чином: утворювати  Національне антикорупційне бюро, призначати директорів НАБУ і ДБР і утворювати спеціальних регуляторів, плюс визначати їх спеціальний склад. Ці всі повноваження пропонувалися надати президенту. А що таке спеціальні регулятори? НКРЄ КП, Нацкомфінпослуг, Національна комісія з питань зв’язку – всі ці органи, які в нас існують в деяких сферах, незрозуміло, в якому вигляді, вони не відносяться до виконавчої влади, тому що часто їхня діяльність затверджується положенням, яке ухвалює президент. Такий існував бардак, і логіка в законопроекті президента така: «Если бардак нельзя победить, его нужно возглавить». Відповідно, запропонували той бардак, який існує, закріпити на конституційному рівні. Але Конституційний суд абсолютно правильно сказав: якщо існує негативна практика, то це не означає, що цю негативну практику треба робити конституційною. Також КСУ говорить, що якщо ДБР і НАБУ віддати президентові, то це в сукупності з іншими обставинами створює підстави для узурпації влади. І головування над спеціальними регуляторами створює по суті тіньовий кабінет міністрів – дублюється виконавча влада, але зав’язується вона чисто під президента. Все це, на думку КСУ, створює умови для авторитаризму, наслідком чого може бути підрив незалежності.

Тепер в нас є закон про ДБР, який ухвалив парламент. І там призначення голови ДБР йде таким чином, яким його призначати не можна, за висновками Конституційного суду. Тепер що має робити президент? Ветувати свій же законопроєкт, який ухвалила його фракція? Ой. Ось і виникають складнощі. А треба зробити так: треба внести зміни до Конституції, в яких визначити, що є конкретні повноваження президента, є конкретні повноваження Кабміну, є третій вид повноважень, які президент з Кабміном здійснюють спільно. І написати положення, що ті кадрові повноваження, які напряму не визначені Конституцією – всі ці регулятори, НАБУ тощо – здійснює Кабмін. Ось так на конституційному рівні прибираються всі ці проблеми».

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.