Жінок, що займаються проституцію, варто звільнити від відповідальності, але залишити покарання для сутенерів, - юристка

Гість студії – юристка Олена Зайцева.

Тетяна Трощинська: Де в світі перебуває Україна в цій проблемі, з огляду на інші країни?

Олена Зайцева: Ще у 1949-му році була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами. Ця Конвенція є наразі чинною для України, вона є основоположним документом, який чітко визначає, що проституція і торгівля людьми не сумісні з гідністю і цінністю людської особи. Україна, яка підписала цю конвенцію, зобов’язана боротися з проституцією та торгівлею людьми.    

Також в українському законодавстві є статті в Кримінальному Кодексі, які встановлюють покарання за сутенерство, за звідництво і за торгівлю людьми, і вони достатньо суворі. Але не завжди ці покарання присуджуються, і часто ми маємо випадки, коли люди звільняються від покарання з тих чи інших причин, і відсоток людей, які отримують великі строки, незначний

Ми маємо розповсюджувати європейську практику, де з жінок, які займаються проституцією, знімається відповідальність.

Ще в нас є дуже хороший закон про торгівлю людьми, але він в основному стосується торгівлі людьми, а не проституції.

Крім того, в нас, на жаль, є покарання для осіб в проституції. Це штрафи, але, з моєї точки зору, потрібно позбавляти від відповідальності людей, втягнених в проституцію. Ми маємо розповсюджувати європейську практику, де з жінок, які займаються проституцією, знімається відповідальність, таким чином знімаючи ті важелі тиску, які можуть застосовуватися правоохоронними органами в спілкуванні з такими жінками. Але разом з тим не можна відмовлятися від засобів покарання для тих, хто створює попит в цій сфері. Тобто повне звільнення всіх сторін від відповідальності також не допоможе від зловживань в цій сфері, адже поліція втрачає можливість притягати до відповідальності всіх – і торгівців людьми, як доводить досвід Німеччини, і тих, хто експлуатує проституцію жінок, тобто сутенерів.

Не можна відмовлятися від засобів покарання для тих, хто створює попит в цій сфері

Тетяна Трощинська: Розкажіть про цей німецький досвід, і тут як раз йдеться про зв’язок між торгівлею людьми і проституцією?

Олена Зайцева: Саме так. Йдеться про те, що в Німеччині відбулася повна легалізація, включаючи легалізацію бізнесу на жінках, що призвело до того, що довести торгівлю людьми, довести примус стало фактично неможливо. Немає інструментів, в тому числі юридичних, які поліція може використати для того, щоб знайти, де був примус, а де була добровільна проституція. Водночас ті люди, які володіють борделями, які є сутенерами, перестали боятися поліцію, як це було раніше, перестали ховатися, вони відчули свою владу і безкарність. І це дало їм можливості більше тиску на жінок, які з ними працюють. Тобто одна справа – легалізація проституції, і зовсім інша – легалізація всіх причетних до проституції – сутенерів, торгівців людьми тощо.

Тетяна Трощинська: Які сигнали можуть бути, щоб зрозуміти, що є загроза стати жертвою торгівлю людьми або рабства?

Олена Зайцева: Якщо йдеться про закордонні роботи, то варто ретельно перевіряти роботодавця. Є сайт, на якому можна перевірити роботодавців, звернутися туди за допомогою та підказками. Взагалі треба уважно ставитися до будь-яких пропозицій, які можуть мати ознаки того, що людина може потрапити не на ту роботу, на яку вона хотіла.

Основні методи, які мають діяти в цій сфері, – це законодавчі методи з боку держави. Держави має убезпечити нас, наших дітей від того, щоб нас не могли продати, щоб ця сфера не була легальною, щоб ми не мали цього ризику. Щоб не було такого, що жінку або дитину можуть вкрасти на вулиці, і ми не зможемо довести, що це був примус, якщо все буде легально. Вся світова спільнота схиляється до того, щоб повністю звільняти жінок від відповідальності, але в жодному разі не звільняти від відповідальності сутенерів або торгівців людьми. Я вважаю, що Україна саме до цього підходу має тяжіти.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.