Громадське радіо
Пограбування офісу «Останньої Барикади», спроби проникнення у квартиру. Що все це означає? Міркуємо з громадським діячем та засновником «ОБ» Олександром Донієм. До розмови телефоном долучається медіаексперт Олександр Чекмишев.
Дмитро Тузов: Мене схвилювала історія із пограбуванням офісу, що постраждало?
Олександр Доній: Протягом моєї політичної і громадської діяльності завжди, коли є піки активності, на нас нападають або так звані «тітушки» (перші були використані проти нас ще при режимі Януковича до того, як особа з таким прізвищем почала фігурувати), або ж нападають на офіс, або на нашу техніку — наприклад, бусик «Останньої Барикади», який займався встановленням звуку для дуже багатьох акцій, починаючи від Мовного майдану, закінчуючи Євромайданом.
І скажу, що стиль залишився: що тоді, що зараз. Яким чином тоді намагалися не пропустити автобус? Вся Європейська площа була заставлена цивільними автомобілями з цивільними номерами, буцімто? з цивільними людьми. Просто виходили звідти міліціонери — це були їхні приватні автомобілі. Вони так заставляли, що закривали будь-який проїзд і виїзд, ми були змушені вдаватися до будь-яких хитрощів, щоб відштовхнути їхні автомобілі, пропустити наші, якщо до нас застосовувались якісь дії, ми самі викликали міліцію. Вони приїжджали і сміялись, бо не могли ж скласти акт проти своїх.
Так відбувалося під час Мовного майдану. Під час всіх громадських активностей на «ОБ» чиниться той чи інший тиск. Можуть бити апаратуру, нападати на офіс.
Коли ж ви питаєте про нинішні напади, в мене нема сумнівів, що вони нічим не завершаться, бо відоме моє критичне ставлення як до попередньої влади Януковича, так і до нинішньої влади Порошенка.
На мою квартиру тричі були напади за останні півтора року, напад на офіс. Офіс — це невелика двокімнатна квартирка, але там є певна техніка, на якій працюють. Буцімто, злодіїв, яких не цікавили всі комп’ютери, кілька фотоапаратів та відеокамера, зацікавив найстарший комп’ютер, ціна якого на ринку — максимум 100 гривень, але за яким працюю я.
Дмитро Тузов: Я був стурбований, бо коли сталося пограбування ми переписувалися, Олесь написав, що сталося. І мене стурбувала обставина, що вже тричі і квартиру намагалися відімкнути.
Олександр Доній: Її відмикали. Раз для вигляду взяли якісь гроші, решту разів відмикали і залишали. При чому, відмикали як кодовий замок, так і сигналізацію. Як це пояснити? Як пояснити, що коли залазили, то відеокамери на будинку теж нічого не зняли, охоронець, який сидить перед екраном, теж нічого не бачив. І вони не можуть пояснити.
Неприємно, що коли кохана була на 8 місяці, вривалися близько третьої ночі. Доводилось викликати охорону і поліцію. Це такий тиск — принаймні, я так розглядаю.
Вперше напад на квартиру відбувся на наступний день після конференції (може, два роки тому), коли я сказав, що нам потрібно проводити дострокові президентські вибори
Дмитро Тузов: Чи були тоді затримані, коли до вас у квартиру намагалися вдерися?
Олександр Доній: Державна охорона викликала поліцію. Але нікого, ні — не знайшли. Сказали, буцімто, відеокамера бачила, але вони капюшон накинули, тому нікого не можуть ідентифікувати.
Дмитро Тузов: Цікаво, от як на це мають реагувати правоохоронні структури.
Олександр Доній: Думаю, правоохоронні структури залучені, думаю, навіть ті самі люди, які займалися, і продовжують займатися. Не обов’язково, що залазить безпосередньо СБУ-шник чи міліціонер. Які технології існують для тиску? Чи дільничний, чи СБУ-шник, який відповідає за мікрорайон і за людей, які цікавлять владу, дає так звану наводку якимсь злочинним елементам.
Дмитро Тузов: Це якісь кримінальні люди?
Олександр Доній: Може бути хто завгодно, а можуть бути і самі представники спецслужб, якщо, наприклад, є мета щось знайти. Коли нам намагалися зривати фестиваль, так само вламувалися в офіс «ОБ», який тоді був квартирою, залишали по собі засоби тиску. Наприклад, фотокартки розкладені на ліжку, які, як вони вважають, можуть бути елементом шантажу.
Наталя Соколенко: Є бачення того, як поставити під контроль суспільству ці спецслужби, щоб при зміні влади чи навіть при цій владі не дозволяти спецслужбам використовувати такий тиск та брудні технології в політичних інтересах?
Олександр Доній: За нашого життя це не відбудеться. Це питання ніхто не підіймає. Спецслужби в Україні зайняли одне з провідних місяць, навіть більше, ніж КДБ в УРСР. Я знаходив інформацію, що за часів Ющенка вже чисельність СБУ в Україні була в сім разів більше, ніж КДБ в УРСР. Основне завдання спецслужб – це контроль партій, громадських організацій, де агентура доходить до самого верху, повинна ослаблювати альтернативу владі. Тобто вони займають якусь дугу-третю роль: радники, впливові діячі, але не обов’язково керівники. І лестощами, нашіптуваннями намагаються пересварити громадських діячів, політиків і унеможливити альтернативу.
Питання про зменшення впливу спецслужб у нас ще не ставить жодна політична сила. В нас доросли лише до питання деКДБізації — тобто про агентуру КДБ, яка була до 1991 року. А про те, що у нас посилилася агентура СБУ в різних політичних силах, в нас про це не говориться. Свідомо, як на мене, через Росію, бо значною мірою СБУ залишалась під впливом різних спецслужбівських структур Росії. Але можна було аналізувати, що український патріотичний рух спрямовувався в русло, яке мого б дискредитувати українську національну ідею.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.