Журналістка Громадського радіо увійшла до Громадської ради доброчесності

Про новостворений орган розповіла Наталя Соколенко, журналістка «Громадського радіо», обрана до складу ради.

Андрій Куликов: Про Громадську раду доброчесності писали ще у вересні. Це був фальстарт?

Наталя Соколенко: Ні, тоді було оголошення, що приймаються заявки від громадських організацій, які хочуть відбирати кандидатів, і від людей, які хочуть стати кандидатами у члени Громадської ради доброчесності.

Це нове явище в українській судовій системі. Такий елемент є у багатьох країнах Європи і не тільки. Цей орган створюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів, яка вирішує, чи може суддя працювати. До ради увійшли журналісти, громадські активісти, адвокати, аудитори — люди різних професій.

Ми будемо первинним фільтром: дивитимемось на декларації суддів, співставлятимемо їх з інформацією, яка у нас є про їх реальний спосіб життя, і будемо робити висновок, чи можна суддю призначати або залишати на посаді.

Через цей фільтр пройдуть 8 тис. суддів, які зараз займають свої посади, і всі нові, які хочуть стати суддями.

Андрій Куликов: Хто гарантує, що вашу думку буде враховано?

Наталя Соколенко: Це слабке місце. Громадська рада доброчесності є дорадчим орган при кваліфікаційній комісії. Але раніше ніколи кандидатури суддів не обговорювалися, це не виносилось на загал, тим більше, коли є електронні декларації. Щодо кандидатів, в яких задеклароване зовсім не збігатиметься з реальністю, ми робитимемо великий скандал.

Якось Святослав Вакарчук на зустрічі з громадськими активістами сказав, що головна реформа, що потрібна Україні — реформа судової системи, тому що це хребет держави, і всі інші реформи, функціонування інших гілок влади залежить передовсім від того, як працює судова система.

Андрій Куликов: Наскільки доброчесно відбувалися вибори до Ради доброчесності?

Наталя Соколенко: Це було відкрито, прозоро. Була скандальна ситуація: балотувався Денис Бугай, який раніше працював із олігархом Курченком. Я закликала Дениса зняти свою кандидатуру, щоб не шкодити репутації Громадської ради доброчесності, тому що до неї мають увійти люди, яким довіряє суспільство.

Я не говорю про те, винуватий він чи ні — якщо репутація зіпсована, краще відійти хоча б на деякий час. На моє здивування, Денис Бугай сьогодні зняв свою кандидатуру, за що я йому дякую.

Це має бути поведінковою моделлю українського політикуму: якщо ти розумієш, що своєю репутацією можеш зашкодити хорошій справі, то відійди і займайся іншими справами.

До ради потрапили також представниця Автомайдану, представниця Люстраційного комітету, наша колега Женя Моторевська — журналістка Громадського ТБ, Роман Маселко, адвокат родин Небесної Сотні та автомайданівців, координатор платформи Нова Країна Володимир Козленко.

Загалом до ради увійшло 20 людей. Ми працюватимемо у групах по 5 людей, тому що справ дуже багато. За підрахунками експерта Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, це затягнеться мінімум на 3 роки. А ми обрані на 2 роки, тому перевіримо, скільки зможемо.