Зміни до Конституції щодо децентралізації посилять президента, — Солонтай

Зміни до Конституції з питань децентралізації були проголосовані Верховною Радою у першому читанні ще наприкінці минулого літа, але їх прийняття вкотре відкладають. Проте механізм децентралізації передбачає попередню централізацію влади, яка збільшить впливи Порошенка. Тому завчасно приймати ці зміни не варто, каже експерт.

Сергій Стуканов: Виглядає, що зараз децентралізація поставлена на паузу. Коли знову натиснуть на кнопочку «відтворити»?

Олександр Солонтай: У жодному разі децентралізація не на паузі. Зараз прийнято дуже багато законів щодо децентралізації, вона пішла без прив’язки до змін у Конституції.

Місцеві громади можуть іти на укрупнення, посилення власних повноважень, створення ефективних виконавчих комітетів, зміни в роботі місцевої ради.

Зміни до Конституції можуть пришвидшити децентралізацію, можуть повернути її в інше русло, а можуть навіть певною мірою заступорити. Але ці зміни в жодному разі не є фактором поглиблення децентралізації — для цього треба працювати із законом.

Сергій Стуканов: Голова ВРУ Андрій Парубій нещодавно заявив, що голосування за зміни до Конституції буде відкладено до осені. Ви також висловлювали думку, що його слід відкласти. Чому?

Олександр Солонтай: Після змін до Конституції з приводу судової реформи дуже сильно зміцнів президент як політична фігура. Якщо прийняти зміни про децентралізацію, його позиції ще більше посиляться. А це дуже небезпечно для країни.

Є загроза, що оточення Порошенка спровокує його на узурпацію. А зміни про децентралізацію передбачають, що спочатку відбудеться політична централізація, а потім децентралізація.

Зокрема, губернатори і голови райадміністрацій стають префектами до нових місцевих виборів. Нові вибори призначені на жовтень 2017 року. Якщо ці зміни до Конституції будуть прийняті напередодні цих виборів, тоді керівники адміністрацій не встигнуть скористатися правами префектів, будучи водночас керівниками областей.

Якщо прийняти ці зміни зараз, ми будуємо у країні вертикаль влади, яка Кучмі і не снилася. Чим пізніше будуть прийняті зміни до Конституції, тим меншим буде час, коли голова РДА і ОДА суміщатиме цю посаду із посадою префекта.

Тому, на мою думку, зміни до Конституції варто приймати навесні наступного року, перед новими місцевими виборами.

Ольга Веснянка: Це не гальмує реформу децентралізації?

Олександр Солонтай: Звичайно, гальмує. Якби цієї реформи дуже хотіла теперішня влада, вони б зробили так, що через три місяці після прийняття змін до Конституції автоматично відбуваються місцеві вибори, голови РДА і ОДА не стають префектами, а префектури запроваджуються після місцевих виборів із передачею влади місцевому самоврядуванню.

Але в перехідних положеннях є механізм, коли префектурну владу президентська вертикаль отримує вже, а місцеве самоврядування отримує свої повноваження тільки після місцевих виборів. Постає питання, скільки часу триватиме перехідний період.

У змінах до Конституції визначено, що суміщення керівників ОДА/РДА із префектурою триватиме до 1 березня 2018 року, якщо вибори восени 2017 року відбудуться. А скільки це триватиме, якщо вибори зірвуться?

Тому я прихильник того, щоб не будувати президентську вертикаль напередодні виборів.

Сергій Стуканов: Деякі експерти кажуть, що нещодавні зміни до Конституції щодо суддівської системи збільшили вплив президента.

Олександр Солонтай: Тут аналогічна ситуація, як з децентралізацією: тимчасово президент посилює свій вплив, а після повної імплементації змін до Конституції вплив президента на судову систему послаблюється. Але це вже буде після 1 січня 2020 року.