Аби вдарити по ЗМІ, влада відлякує рекламників, – журналістка з Полтави

У студії – головна редакторка видання Коло Тетяна Цирульник

Євгенія Гончарук: Яка вона, журналістика в Полтаві? Є свобода слова, вам комфортно працюється?

Тетяна Цирульник: Нам комфортно працюється завжди, бо ми не боїмося плести проти течії. Зрозуміло, що в Полтаві, як і в будь-якому місті, є ЗМІ прихильні до влади, залежні від влади, є незалежні від влади, є частково незалежні від влади. Ми позиціонуємо себе як ЗМІ, яке абсолютно не залежить від влади, тому ми дозволяємо собі таку розкіш – говорити, писати про все, що завгодно, і за це, чесно кажучи, отримуємо стусанів.

Зовсім свіжий приклад. Днями завершилось судове засідання за позовом до мого видання від першого заступника міського голови. Події в сумнозвісній Арці, моє видання отримало ексклюзивну інформацію про причетність першого заступника до кривавого побоїща. Я можу навіть процитувати вам цю фразу із джерела, якому я абсолютно довіряю. Надійшла інформація про те, що перший заступник мав дотичність до підвезення “тітушок”, які в Арці били людей. Була фраза – «треба було брати більше людей, щоб розмазати це бидло мордою по асфальту». І у мене, як у журналіста, був вибір – видавати це в ефір, чи змовчати, бо джерело я не могла розкрити. Я оприлюднила цю інформацію і негайно отримала позов від першого заступника про захист честі, гідності та ділової репутації і, на жаль, я цей позов програла. Майже рік йшло судове засідання. Судове рішення ще мені на руки не потрапило, але я мушу заперечити цю інформацію в той же спосіб, в якій я ії подала і виплатити штраф 3 тис. грн за те, що не розкрила у суді джерело інформації.

Тетяна Трощинська: Ви будете подавати апеляцію?

Тетяна Цирульник: Я про це думаю. Але з іншого боку, я свою місію, як журналіст виконала – не приховала суспільно-важливу інформацію про причетність першого заступника до побоїща. І я за це плачу, скажімо так.

Тетяна Трощинська: Що для вас, як до видавчині, головної редакторки є безумовно важливими речами, подіями, ситуаціями, які відбуваються в Полтаві і які обов’язково потрапляють на шпальти?

Тетяна Цирульник: Те, що турбує людей – події у владі. Нас, незалежних ЗМІ, меншість, і тому якщо ми не прийдемо на якесь резонансне засідання чи не спитаємо депутата те, що в нього не спитають провладні ЗМІ, цього не зробить ніхто. Все, що відбувається у владі, ми максимально намагаємось висвітлити.

Євгенія Гончарук: Чи легко заробити на рекламі, чи не має перепон з боку влади в цьому?

Тетяна Цирульник: Безумовний тиск є з боку влади, тому що ми всі розуміємо, що є реклама, є замовлення на висвітлення діяльності міської влади. Одна полтавська газета отримує 1 млн грн дотації на рік, то зрозуміло, який зміст буде в цій газеті і зрозуміло, що вони непогано живуть. А от Коло ніколи не отримувало субвенцій, тому ми мусимо бути лояльними до наших рекламодавців.

Євгенія Гончарук: З чого тоді ви існуєте?

Тетяна Цирульник: Із реклами. Як це не болісно звучить, але, щоб ударити ЗМІ, насправді не треба судових позовів, треба просто відізвати рекламу. Ось, наприклад, якщо ми ввійшли в клінч із партією Солідарність, а ви розумієте, яка це багата партія, це по 5 рекламних статей в період виборів. Якщо б ми написали, що партія Солідарність має причетність до подій у Арці, як ми думаєте, ми мали б у них рекламу?

Тетяна Трощинська: А Солідарність має цю причетність, за вашими джерелами?

Тетяна Цирульник: Має, звісно має. Про це говорив і Андрій Пісоцький, очільник полтавського обласної Солідарності, і казав, що депутати від Солідарності, винні у подіях Арки, обов’язково понесуть покарання. Жоден депутат із Солідарності не склав мандат за цей час, ніякого покарання немає. Ми говоримо про це і платимо ненадходженням реклами. Доводиться шукати бізнесменів, які дають свою рекламу та політиків, яких принаймні можна терпіти.