Донори можуть збільшити фінансування відновлення Донбасу у 10 разів, — представник ООН
Як відбувається відновлення життєво важливої інфраструктури Донбасу, розповідає координатор Програми відновлення та налагодження миру ПРОООН Мустафа Саіт-Аметов
Ефір ведеться з виїзної студії Громадського радіо у Сєвєродонецьку.
Дмитро Тузов: Глобальна ідея про створення консолідованої міжнародної програми з відновлення Донбасу лунає вже давно. Наскільки вона, за вашими спостереженнями, зараз реалізується?
Мустафа Саіт-Аметов: На мій погляд, це таке дуже природне продовження того, що робиться урядом України, місцевими адміністраціями, і також за допомогою міжнародних організацій і донорів. Коли ми починали два роки тому, фактично одразу після встановлення перемир’я, то було багато окремих проектів. Була досить роздрібнена структура, тому природним чином виникло розуміння, що треба це якось впорядкувати.
І результатом стало те, що в кінці минулого, на початку цього року сформувалась і структурувалась одна велика програма. Всі проекти як і раніше також існують, але під дахом великої програми.
Наталя Соколенко: Хто визначає пріоритетність проектів, що треба робити найперше?
Мустафа Саіт-Аметов: Насправді, це результат багатостороннього діалогу — громад, догорів, міжнародних організацій, постійно проводиться аналітична робота. Звичайно, громади більше розуміють свої потреби. А також ми не можемо ігнорувати контекст загальнонаціональних реформ, як децентралізація, з цим пов’язані окремі завдання.
Тут треба шукати баланс — іноді ми зацікавлені у максимальному ефекті високого масштабу, але не маємо забувати, що невеликий зруйнований місток між двома селами може бути величезною проблемою для місцевих жителів і бізнесу. Бо, щоб перевезти сільськогосподарську техніку, наприклад, доводиться робити величезний крюк. Інколи невеликий об’єкт інфраструктури має величезне значення.
Дмитро Тузов: Який зараз обсяг фінансування? Хто головні донори?
Мустафа Саіт-Аметов: Наша Програми відновлення та налагодження миру фінансується урядами Японії, деяких країн ЄС — Польщі, Чехії, Британія почала виходити з ЄС, але вони і зараз є спонсорами. Саме за підтримки Великобританії проведена значна подія у Сєвєродонецьку — це Бізнес-експо. Цього ранку ми фактично почали таке Бізнес-експо в Луганській області. Початок дуже динамічний і гарний. Запрошуємо всіх у Льодовий палац — сьогодні і завтра (23, 24 березня 2017 — ред.)
Дмитро Тузов: Я вже був на цьому заході у Краматорську і побачив 50 стендів. Люди демонструють все — від продуктів агросектору до виробництва і збирання газових плит. Але ви казали, що їх може бути не 50, а 500-600 — що зараз відбувається з малим і середнім бізнесом на Луганщині?
Мустафа Саіт-Аметов: Це доволі такий бурхливий розвиток, що є ознакою дуже серйозних перетворень, які відбуваються у регіональній економіці, яка традиційно була заснована на великих підприємствах. Ці підприємства вже втратили свою конкурентоздатність і є велика потреба розвивати сегмент малого і середнього бізнесу, щоб дати можливість людям мати стабільний дохід. Кінцева мета — створення робочих місць, дохід власникам і працівникам. Таким чином вони можуть тут жити, утримувати сім’ї, далі робити свій внесок у розвиток регіону.
Наталя Соколенко: Ви спілкувались з цими людьми?
Мустафа Саіт-Аметов: Звичайно.
Наталя Соколенко: Засновувати свою справу так близько до лінії фронту, у повній невизначеності — що це за люди — дуже сміливі, авантюристи, інші?
Мустафа Саіт-Аметов: Це люди дуже професійні, обізнані, які потрапили у такі обставини, коли фактично немає виходу. Якщо порівняти зі стандартними показниками успішності бізнесу, ми маємо надзвичайно високий відсоток виживання цих бізнесів. Я для себе це пояснюю двома факторами. Перший — велика кількість тих, хто засновує нові бізнеси, насправді, перезасновують їх. На окупованих територіях вони втратили матеріальні речі, активи, але не втратили головне — те, що є в голові, розуміння ринку, справи, технологій, клієнтів. Іноді навіть клієнтські мережі зберегли.
Друге — що стосується питання психологічного портрету — особливо мене вражає, що на Донеччині, коли люди починають думати про власну справу, дуже великий відсоток починає думати про реальне виробництво. Не про сферу послуг — перукарні, кафе — хоча і про це також, але і реально щось виробляти. Вони хочуть цим займатися, вони розуміють це.
Дмитро Тузов: Що треба зробити тим, хто хоче започаткувати свою справу, отримати грант?
Мустафа Саіт-Аметов: Ми вже другий рік реалізовуємо програму малих грантів. Механізм отримання гранту дуже простий — людина має написати бізнес-план, представити його на конкурс — він діє не постійно, є певний цикл, пройти певний технічний відбір. Потім захистити свій проект перед комітетом, довівши свою можливість його реалізувати.
Наталя Соколенко: Як часто жінки наважуються звертатись по гранти, щоб заснувати свій бізнес?
Мустафа Саіт-Аметов: Дуже часто. Не менше, ніж чоловіки. А оскільки жінки, особливо переселенці, у багатьох випадках беруть на себе відповідальність за те, що буде з дітьми і старими у сім’ї, в цих умовах вони шукають можливості заробітку. Багато не треба — у нас є випадок, коли просто провівши інтернет до поселення переселенців, стимулювали бізнес. Там є жінка фотограф, їй не вистачало хорошої камери і інтернету, і все запустилась. І таких прикладів дуже багато.
Дмитро Тузов: Які умови Україна має створити, щоби заходили гроші інвесторів?
Мустафа Саіт-Аметов: З моєї точки зору, основна проблема полягає не у відсутності фінансування, а у низькому рівні спроможності ті гроші отримати, реалізувати якісні проекти, у тому числі інфраструктурні, і потім прозвітувати. Щоб процес імплементації відбувався відповідно до високих стандартів тих, хто ці гроші дає.
У рамках нашої Програми ми запустили проект за підтримки Європейського інвестиційного банку, який виділив уряду України (основний отримувач — уряд України в особі Міністерства регіонального розвитку і Міністерства фінансів) 200 мільйонів євро саме на розвиток, відновлення інфраструктури. Кінцеві бенефіціари — Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська і Харківська області, які мають змогу відновити велику кількість інфраструктурних об’єктів. Ми бачимо наше завдання — забезпечити їхню спроможність використати ці гроші за високими стандартами. Щоб і будівництво, і фінансовий бік, і прозорість цього процесу не викликала питань у жодних інвесторів. І тоді цей ефект, я переконаний, збільшиться у десятки разів.
Дмитро Тузов: Тобто якщо ми зараз говоримо про 200 мільйонів євро, то це можуть бути навіть мільярди?
Мустафа Саіт-Аметов: Можуть бути, так. Вони можуть бути доступними з різних джерел. Англійською є такий термін «fund absorption capacity», тобто спроможність території всмоктувати фінансування.
Дмитро Тузов: Тобто загалом гроші є, але треба бути готовим щоб їх отримувати?
Мустафа Саіт-Аметов: Абсолютно.
Наталя Соколенко: А це якась українська специфіка, що у нас не всі громади готові прийняти цю допомогу, чи по всьому світу може таке бути?
Мустафа Саіт-Аметов: Абсолютно по всьому світу може таке бути. Навіть на початку приєднання різних країн членів ЄС був різний досвід. Коли країни отримували доступ до структурних фондів, далеко не всі могли це використати.
Дмитро Тузов: Міст у Сєвєродонецьку виграв конкурс на кращий проект Європейського Союзу за кордоном. Тобто у нас, зрозуміло, є багато проблем, але вже є і дуже позитивні результати. Ви якимось чином були причетні до цього проекту?
Мустафа Саіт-Аметов: Не зовсім до цього, а взагалі до інфраструктурних проектів. Починаючи з 2015 року у нас уже відновлено 28 об’єктів економічної і соціальної інфраструктури, зараз триває відновлення ще десяти. Ми постійно перебуваємо у процесі відбору нових і нових.