Кримінал завів кумівство з поліцією в Черкасах і впливає на політику, — депутат міськради Черкас

В нашій студії депутат Черкаської міської ради Олексій Романов від партії «Самопоміч» та депутат Черкаської міської ради Ярослав Нищик від партії «Свобода».

Любомир Ференс: Розпочнімо нашу розмову з найгучнішої події: наприкінці вересня в Черкасах вбили депутата Черкаської міської ради Михайла Бінусова. Які існують версії вбивства, що це була за людина і чи стежите ви  за перебігом подій?

Ярослав Нищик: Покійний був доволі специфічною людиною зі своїми специфічними методами ведення бізнесу та політичної діяльності. Той образ борця з корупцією, який йому спробували причепити за кілька днів після смерті, у людей в Черкасах, які розуміли, ким був Михайло Бінусов, нічого, окрім іронічної посмішки не викликало.

Любомир Ференс: Він був пов’язаний з криміналом?

Ярослав Нищик: Він був людиною, яка в політичній площині представляла інтереси одного з кримінальних угрупувань Черкас.

Євгенія Гончарук: Говорять про угрупування «Торпеда»?

Ярослав Нищик: Ні, це те угрупування, яке реанімував Арсен Аваков своїми заявами.

Любомир Ференс: Ви маєте на увазі про протести з гранатою?

Ярослав Нищик: Так, про якісь незрозумілі провокації. Це угрупування в 90-х займалося типовим кримінальним життям, ніколи політикою ці люди не займалися. Це люди, які в силу ведення свого бізнесу в 90-ті роки, пересікалися з цим угрупуванням «Торпеда». Лідер угрупування через важку хворобу років 15 назад відійшов від справ, і на цьому «Торпеда» закінчилася.

Любомир Ференс: А яка група стояла за паном Бінусовим?

Ярослав Нищик: За паном Бінусовим називають прізвище кримінального авторитета Олександра Прудіуса. Він родом з Черкас, але начебто веде свою діяльність в Хмельницькій області. Але в силу свого походження в нього з’явився інтерес в Черкасах, і говорять, що він з паном Бінусовим вів справи. І коли було потрібно, начебто представники цього силового угрупування забезпечували йому силову підтримку в певних починаннях, як то віджим торгового центру «Юність».

Євгенія Гончарук: Як же так дійшло до вбивства?

Ярослав Нищик: Версій дуже багато, і версія, що вбивство мало політичну складову, одна  з найменш ймовірніших. Тому що покійний завів велику кількість ворогів, коли працював у столиці, були питання по рейдерському захопленню торгового центру «Юність», і там був мало не силовий конфлікт із колишнім депутатом міської ради Дядченком, коли оформлювались фіктивні документи дарування.

В нас в місті Черкаси ще з часів мера Олійника склалася така ситуація, що кожен поважаючий себе політик має покумуватися з головою міліції та прокурорами

Любомир Ференс: Михайла Бінусова перед його смертю призначили виконувачем обов’язків директора Міського департаменту житлово-комунального господарства. Я назву посаду жирною, тому що комунальне майно приватизують, продають, відчужують. Чи є щось в Черкасах для дерибану в цьому річищі?

Ярослав Нищик: Є міський бюджет, де більше ніж 2 мільярди. Цікавий бюджет розвитку – майже 0,5 мільярди гривень. І йдеться про те, хто буде освоювати ці гроші. Призначення Михайла Бінусова в департамент ЖКХ була однією з частин боротьби за впливи над потоками в місті. Останнє, про що йшлося – це контроль над розподілом 300 мільйонів гривень на зимове прибирання і літнє утримання доріг в місті Черкаси протягом трьох років. Питання, хто буде освоювати ці 300 мільйонів зараз.

Любомир Ференс: Олексію, наскільки мені відомо, в Черкаській міській раді є 5 депутатів від «Свободи», і нам розповіли, що вони володіють «золотою акцією» – відзначають вектор голосування. Як партія «Свобода», представником якої ви є, розпоряджається «золотою акцією»?

Олексій Романов: Фракція «Свобода» дійсно є наймонолітнішою в Черкаській міській раді, завжди одностайною по голосуванні. І з самого початку виходило так, що в розставленні сил після виборів фракція «Свобода» дійсно могла вирішувати – бути в більшості чи бути в меншості, кого підтримувати чи ні. Зараз ситуація не змінилася. Як скористалася цією можливістю фракція, мені важко сказати, це мають оцінювати виборці.

Любомир Ференс: Раніше ви були в опозиції до голови та його соратників. Зараз, судячи з того, що ви мені розповіли, ситуація кардинально змінилася. Чому так?

Олексій Романов: Стосовно опозиційної діяльності. Після того, як пройшли вибори, ми стали депутатами Черкаської міської ради. Знаючи історію нашого міста, ми розуміли, що дуже брудно проходили ці вибори, були намагання фальсифікації, і за цими фальсифікаціями стояли люди, яких пов’язують з БПП в місті Черкаси і з бізнесменами. Тому під час спроб створити більшість в міській раді, вона створювалася не проти мера, а проти представників блока Петра Порошенка. Але це все дуже швидко закінчилося, «Самопоміч» була єдиною партією, яка залишилася на своїх позиціях. Почався бюджетний процес 2016-го року, і дуже швидко наші партнери по опозиції опинилися в лавах більшості, яка підтримувала як і секретаря міськради від БПП, так і міського очільника.

Питання по звільненню голови ОДА піднімалося і в 2015-му році, і в 2016-му, в 2017-му, але воно постійно затихає, і Черкащина в усіх рейтингах десь бовтається в кінці другого десятка.

Любомир Ференс: Чи Черкащина досі залишається сферою інтересів відомого політика Михайла Бродського, який колись був головою партії «Вільних демократів» і мав стосунок до «Яблука»?

Олексій Романов: Так, вона досі залишається. Найбільша фракція Черкаської міськради – фракція «Вільних демократів». Безперечно, не можна не казати про його інтереси. Вони візуально полягають в підтримці нашого баскетбольного руху, який є в місті, вони мають власну команду «Черкаські мавпи». Потрібно віддати належне – створена інфраструктура дитячих шкіл по баскетболу, яка є досить ефективною.

Що виходить за цю верхівку – підтримку спорту, важко сказати. Точно знаю, що у відкритих джерелах  Михайла Бродського пов’язують з асфальтним заводом, який є в нашому місті.

Євгенія Гончарук: Чи є ще представники бізнесу, які можуть поборотися з Бродським, аби повпливати на те, що відбувається в регіоні?

Ярослав Нищик: Потрібно говорити, що інтереси Бродського – це не Черкащина, це – Черкаси. Є «Азот» Фірташа, основне бюджетонаповнююче підприємство. Це підприємство, яке завжди мало значні впливи на місцеву політику, незважаючи на те, що партнер Бродського Сергій Одарич був дві каденції міським головою.

Якщо ми говоримо про область, то  можна згадати великі агрохолдинги «Олімп», «Урожай», бізнес-імперію голови Обласної державної адміністрації.

Любомир Ференс: Ми можемо говорити, що очільник ОДА є великим латифундистом?

Ярослав Нищик: Так, торгова марка «Золотоніські сади», ТМ «Золотоніський бекон»  – це все бізнес, до якого має пряме відношення голова ОДА Черкащини.

Любомир Ференс: Чи використовує голова ОДА свою політичну діяльність в інтересах свого бізнесу?

Ярослав Нищик: Я думаю, безперечно. Це дуже чітко було помітно з менту його призначення. Його імперія дуже розширилася, плюс за державну субвенцію почистили річку, яка була замулена роками, і куди потрібно було змивати стоки свиноферм. Ця річка нікуди не впадає, і нізвідки не починається, але 15 мільйонів освоїли на її чистці.

Любомир Ференс: Кажуть, що криміногенна ситуація у місті є досить напруженою через вбивство депутата. І кажуть, що серед депутатів існує велика криза, немов вони бояться, і що реально кримінал впливає на ситуацію в місті.

Ярослав Нищик: Я сказав би, що в основному бояться ті, хто має якісь зобов’язання.  

Любомир Ференс: Це правда, що кримінал має досить сильні позиції в Черкасах?

Ярослав Нищик: Колишній кримінал – так. Він впливає на ситуацію, на бізнес поле в місті.

Любомир Ференс: А що тоді з поліцією та правоохоронними органами?

Ярослав Нищик: А це – куми.

Любомир Ференс: Тобто куми?

Ярослав Нищик: В нас в місті Черкаси ще з часів мера Олійника склалася така ситуація, що кожен поважаючий себе політик має покумуватися з головою міліції та прокурорами.

Любомир Ференс: Тобто кримінал є кумами із правоохоронними органами?

Ярослав Нищик: Із правоохоронними органами і політиками. Це гарна традиція: в кожного політика має бути кум із криміналу і кум із правоохоронних органів.

Євгенія Гончарук: Кажуть, що Черкащина – єдиний регіон, де не був чинний президент. З чим це пов’язано? Президент теж боїться, згадуючи всі наші розмови про голову? Але ж голова призначається президентом.

Ярослав Нищик: В нас голова регіону – не президентська людина, хоч він його формально і призначав.

Любомир Ференс: Він людина пана Ковальчука?

Ярослав Нищик: Так, він людина Віталія Ковальчука, і Віталій Ковальчук вирішував всі питання. Тому що питання по звільненню голови ОДА піднімалося і в 2015-му році, і в 2016-му, в 2017-му, але воно постійно затихає, і Черкащина в усіх рейтингах десь бовтається в кінці другого десятка.

Євгенія Гончарук: Коли мають закінчити ваш міст через Дніпро? Адже це проблема, що він закритий.

Ярослав Нищик: В цьому році його не закінчать. Звичайно, хочеться, щоб я помилився, але можна освоїти гроші в цьому році, а й хочеться ще й в наступному році отримати трошки державної субвенції.  

Євгенія Гончарук: А хто його, до речі, ремонтує?

Ярослав Нищик: Там дуже складана ситуація. Підрядником є фірма, зареєстрована в Донецьку, субпідрядником є фірма з Черкащини, скільки там працює працівників хотіли перевірити декілька разів, і більше, ніж 15 робітників на цій величезній ділянці не було.

Любомир Ференс: Після смерті Бінусова говорили, що міська рада може саморозпуститися, чи депутати відмовляться від своїх повноважень. Зараз якось ця ситуація вирішилася чи ні?

Олексій Романов: Ця ситуація не вирішується ніяким чином, там має місце глибока політична криза. Але в цивілізованих країнах, коли є політична криза, йдуть на вибори.

Любомир Ференс: Це смерть так вплинула?

Олексій Романов: Не тільки смерть. Річ у тому, що вбивству Михайла Бінусова передувала жорстка велика політична боротьба перерозподілу посад по зміні структури виконавчого комітету.  І саме на хвилі цієї боротьби його вбили. Тому тут важко сказати напевне.

Моя позиція в тому, що ця рада себе скомпрометувала. Якщо подивитися на останні два роки, то ефективність розподілу коштів надзвичайно мала.

Любомир Ференс: Кошти пішли нецільово?

Олексій Романов: На жаль, наше місто немає жодного стратегічного плану розвитку. Всі проекти по школах та садочках відбуваються хаотично. Ніхто не проводив  аналіз енерговтрат по об’єктах, ніхто не відслідковував етапність робіт – утеплення фасаду, вікон, даху, все відбувалося хаотично. Депутати вибивали кошти на свої об’єкти і їх швидко реалізовували. Наприклад, досить цікавим був проект «Євродвори», коли в будинках, які не є ОСББ, за кошти всіх містян проводили роботу по покриттю: стелили плитки, фасади тощо. Тобто повністю нівелюється механізм мотивування створення ОСББ з ефективним керівництвом і управлінням.

Як ми бачимо зараз, розмір бюджету розвитку з кожним роком буде зменшуватися, все більше і більше відбувається перерозподілення видатків, які залишались тут на місці.

Любомир Ференс: Ви говорите, що все погано, але ви представляєте різні політичні сили та політичні фракції. З того, що я чую, є проблема в вас. Ви не можете домовитися. Ви говорите про політичну кризу, і є місто Черкаси, яке від ваших дій потерпає. Ви погоджуєтеся зі мною?

Олексій Романов: Я погоджуюсь з тим, що ефективність нашої міської ради досить мала.

 Любомир Ференс: Чому? Вас вибрали люди, а ви  не можете між собою домовитися. Потерпають ті ж місцеві жителі.

Олексій Романов: Ми ж не можемо зараз розказувати, які проекти рішення приймалися «Свободою» або «Самопоміччю». Серед них є прогресивні проекти.

Євгені Гончарук: Хто не йде на компроміс?

Олексій Романов: Важко сказати. Взагалі людина, яка формує стратегію міста, – це міський голова.

Євгені Гончарук: Міський голова – одна історія, а міськрада – це інше.

Олексій Романов: Завдання депутатів – розроблювати проекти рішень, що робить вкрай низька кількість депутатів.

 Любомир Ференс: В нас в Україні улюблена гра – пінг-понг. Всі перекидають відповідальність на інших. Є міський голова, але є й депутати, яких обрали люди, і є виконкоми.  

Олексій Романов: Ми маємо депутата від «Самопомочі», який бере участь у стратегічному комітеті, який зараз розробляє стратегію нашого міста. Наші депутати приймали рішення, починаючи з прогресивного регламенту Черкаської міської ради, впровадження інструментів електронних петицій і їх вдосконалення. Ми розробляли проект рішення по впровадженню системи ProZorro по допорогових закупівлях, яка проіснувала чотири місяці, і яка було знесена абсолютною більшістю голосів. Тобто я можу сказати, в якому напрямку рухалися ми, і якими можливостями володіли. По ProZorro була величезна боротьба в місті із залученням громадськості, зверненнями до прем’єр-міністра, до людей, які цю систему розроблювали, але воно нікому не потрібне.

Любомир Ференс: Ви зверталися до пана Авакова з тим, що у вас кримінал фактично контролює місто і ви нічого не можете зробити?

Ярослав Нищик: Ситуація в тому, що були проекти рішень звернень міської ради до міністра внутрішніх спав, до президента, до генерального прокурора. Є розуміння того, що про цю ситуацію всі прекрасно знають, тому що свого часу Юрій Луценко приїжджав і розповідав, що ми тут наведемо порядок.

Але я хочу зауважити, що я не вважаю, що політична криза є підставою до розпуску ради. Я тішуся з того, що є політична криза останні декілька пленарних засідань, адже є можливість приймати ті рішення, які точно є білими і потрібними. Всі рішення, які мають приховану складову, не приймаються на фоні цієї кризи.

Щодо стратегії, звісно, вона потрібна, але мені здається, що до цього часу ніхто ще не розуміє, що та стратегія має в собі містити, і в кожного ця стратегія різна. Отже, рухаємося в місті повільно, але не стоїмо на місці однозначно.