facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

На святі української мови у Харкові нам не дали співати українською, - гурт Sky Rivers

Фронт-вумен гурту Лілі Вінер розповіла, з якими труднощами музиканти зустрілися у Харкові

На святі української мови у Харкові нам не дали співати українською, - гурт Sky Rivers
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гурт Sky Rivers створила родина, що переїхала з Луганська до Харкова. В студії Громадського радіо Лілі Вінер та її син Владислав Шепеленко – музиканти гурту.

Михайло Кукін: Ви переїхали, коли почалась війна, так, в якому році?

Лілі Вінер: Так, в 2014.

Михайло Кукін: І власне оцей гурт Sky Rivers ви ж організували вже тут? І ви активно долучаєте до своєї роботи вже харківських музикантів?

Лілі Вінер: Звичайно, й не тільки харківських. У нас і київські музиканти є, ми стараємося.

Ірина Ромалійська: Розповідайте, яка ваша група, як ви її самі називаєте, ну тобто який це стиль чи є визначення?

Лілі Вінер: У нас група роківська група. І зараз ми працюємо над альбомом, а це у нас акустична була обробка.

Михайло Кукін: Там є віолончель навіть, там є класичні інструменти.

Лілі Вінер: Так звичайно, це була акустична обробка, а зараз ми працюємо над роковською обробкою, тобто у нас інші музиканти залишились. Основні музиканти це – Владислав Шепеленко, він наш гітарист, я залишилась як вокалістка і я написала всі ці пісні.

Михайло Кукін: І ви лідерка гурту, фронт вумен, я б сказав.

Лілі Вінер: Так, це мої пісні, я їх дуже люблю і мені хочеться, щоб їх почув кожен.

Михайло Кукін: Але наскільки я пам’ятаю, така початкова ідея все ж таки молодому поколінню належала, ні?

Лілі Вінер: Так, звичайно, бо він мене підтримав, Владислав.

Михайло Кукін: Давайте вже його підключимо до розмови.

Владислав Шепеленко: Насправді, я почав сам писати пісні такі прості роковські, а тут я побачив, що в мене мати дуже гарно співає і дуже класні має тексти.

Михайло Кукін: Ну правильно я розумію, що власне ідея створення гурту народилася вже тут після переїзду?

Владислав Шепеленко: Так.

Михайло Кукін: Ну і наскільки її важко втілювати, я розумію, що просто переселенці, це люди, в яких купа проблем, вони мають вирішити, де жити на новому місці?

Лілі Вінер: Це насправді дуже болюча тема. Знаєте, насправді дуже важко, ніхто не допомагає, навпаки кожен прагне якось зробити тобі погано, але у нас такий характер, знаєте, войовничий.

Михайло Кукін: Прям так кожен, ну не узагальнюйте. Ну я думаю, були люди, які допомагали вам, ні?

Лілі Вінер: Нам бог допомогає, розумієте.

Ірина Ромалійська: А люди ні?

Лілі Вінер: Ні, люди не допомагають, але Бог, ось він послав вас, це що не допомога…

Ірина Ромалійська: А розкажіть, чим займається тато.

Лілі Вінер: Тато в нас оперний співак.

Михайло Кукін: Чи він влаштувався тут, в Харкові, вже на роботу?

Лілі Вінер: Так, звичайно. Від самого початку він працює в палаці студентів Університету внутрішніх справ, Юридична академія так називається імені Ярослава Мудрого – це справжній театр, дуже гарний, дуже красивий і він там вже дуже давно працює, майже коли приїхав сюди так і влаштувався одразу.  Він активно співає, виступає, до речі, я хотіла сказати, що ми в цьому році їздили виступати до Італії, ми виступали в Римі, в Салерно і в Чивітавекк’я. Нас дуже добре прийняли, особливо наші українські пісні, не знаю, так сталося.

Михайло Кукін: Чи всі ваші пісні українською мовою, чи є різними мовами?

Лілі Вінер: Ні, у нас не всі пісні українською мовою. У нас зараз є на російській мові, а також деякі українські пісні ми вже активно переводимо на англійську мову, щоб було зрозуміло, бо італійці українську не дуже знають.

Владислав Шепеленко: Так, їм дуже сподобались пісні і вони просили, щоб іще і розуміти. Бо не всі італійці розуміють українську мову, хоча в Італії багато українців.

Михайло Кукін: Просто багато наших співвітчизників люблять пісні англійською, але ну не розуміють її, пісні ж не завжди за текст люблять насправді…А ви обіцяли розповісти про труднощі все ж таки з записом повноцінного нового рокового альбому.

Лілі Вінер: Насправді труднощі в житті – вони завжди є, і мені вони подобаються, бо коли важко, то починаєш якось мобілізуватися і робити, робити…Труднощі якого характеру? Ну,  звичайно, фінансового. В умовах наших напевно можна якісь заробляти гроші, але відбити те, що ти туди вклав…

Михайло Кукін: Щоб прибуток був більший за витрати.

Лілі Вінер: Так, звичайно так, але по-іншому не можемо. Коли пісня народжується ти хочеш, щоб вона лунала, ти хочеш, щоб вона допомогала, щоб її якомога більше людей почули і щоб це був класний продукт і тому стараєшся, і тому я і не встигла до вересня.

Михайло Кукін: А от ви кажете, ви всі пісні пишете, бо я думав, що Владислав, що це його була початкова ідея і він пише пісні.

Лілі Вінер: Ну взагалі пісні як композитора і як поета більш мої.

Владислав Шепеленко: Я музикантів шукаю, я стараюсь, щоб цей продукт  доробити. Як всі ми чуємо цю пісню ,от і хочеться, щоб вона була класною, тому я стараюсь придумати якусь мелодію на неї докласти, добавити.

Ірина Ромалійська: Владиславе,  а як вам працюється з мамою, ну от знаєте, під постійним наглядом?

 

 

Владислав Шепеленко: Дивіться, мама насправді в мене дуже класна, вона мені як подруга, не тільки як матір, а ще як подруга, тобто з нею класно, з нею весело і я не бачу там якоїсь проблеми

Лілі Вінер: Дякую, Владиславе.

Ірина Ромалійська: Скажіть, а чим ви займаєтеся окрім музики?

Владислав Шепеленко: Зараз я навчаюсь, останній курс в університеті, на економіста вчусь.

Михайло Кукін: А ви, Лілі, ви теж десь працюєте?

Лілі Вінер: Я викладач,старший викладач кафедри юридичної, бо в мене є кілька декілька освіт. На цей час, коли ми почали їздити виступати за кордон ,це звичайно, почало якось мені трішечки мішати, мені прийшлось взяти 0.5 ставки. Прийшлося поїхати в Італію, там починати працювати над альбомом, бо я це поставила на перше місце.

Серед моїх освіт немає музичної вищої, але все ж таки я з 5 років на сцені і так активно займалася, співала дуже багато, коли була маленька навчалася у музичній школі, але іншої країни, потім вийшла заміж і якось чоловік мій пішов співати.

Михайло Кукін: а якої іншої країни?

Лілі Вінер: Росії.

Михайло Кукін: Ви звідти родом?

Лілі Вінер: Да, я звідти родом.

Михайло Кукін: Ви чудово говорите українською мовою, як для людини яка, у дорослому віці переїхала…

Лілі Вінер: А ви знаєте як я її люблю. Я не вчила українську мову в школі, бо в Росії не вчать українську.

Михайло Кукін: ЇЇ і в Луганську мало хто вчив.

Лілі Вінер: Ой, це неправда. Я ж вчила. А я думаю, у нас люди всі ж такі були. Я сама її вчила, мені подобається культура українська, але мені не подобається одне єдине, що українську мову не сприймають останнім часом.  

Ірина Ромалійська: Не зрозуміла думку…

Лілі Вінер: Харків – дуже гарне місце, але коли постане питання, на якій мові співати пісні, будьте певні, тут є запитання. Краще ангійскьою заспівати. Російською, а українська стоятиме десь на останньому мсці.

Ірина Ромалійська: Це від кого ви таке відчуваєте?

Лілі Вінер:  В нас був день української мови, ми хотіли виступити на площі в Харкові, мій чоловік запропонував, щоб ми там виступили. Нам сказали таке: «А, вони українською співають… А є щось на англійській, російській?» Він говорить «Ні, це принципове питання», тоді: «Ні, вибачайте».

 

Ірина Ромалійська: Це була розмова з ким?

Михайло Кукін: Це організатори концерту?

Лілі Вінер: Так, звичайно. Представники місцевої влади.

Михайло Кукін: У вас же є пісні російською, чому ви не заспівали?

Лілі Вінер: Це принципове питання, я хотіла українською. Розумієте, народ, в якого немає культури, не несе він її, його не буде, народу. Але, можливо, тема застаріла, моливо ми йдемо вже десь далеко, зараз дуже багато питань.

Михайло Кукін: Ви кажете, тепер стали їздити за кордон. За які кошти, це оплачувані гастролі?

Лілі Вінер: Це за власні кошти ми робимо. Я не багата і не бідна жінка, в Луганську я дуже добре жила. Я навіть не бачила такої великої проблеми… Біль тої утрати матеріальної вже минув. Я не можу сказати, що я надзвичайна людина, і мені не болить, я інколи плачу, але все ж таки це вже минуло. І далі потрібно йти, і заробляти, і робити. У Римі я потрапила в Ватикан і зараз так воно співпало, що в той день, коли ми туди прийшли, було закрито. І виходив Папа Римський для тих, хто заранше прийшли туди. І я попросила Божого благословіння нашому гурту, для наших пісень.

Читайте також: В Луганську слухають наші пісні українською мовою, — гурт Sky Rivers.

Поділитися

Може бути цікаво

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва