Об’єднані територіальні громади на Волині: що змінилося?

Гості ефіру: керівник підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування у Волинській області Анатолій Пархом’юк, голова Княгининівськоі ОТГ (об’єднаної територіальної громади) Олена Твердохліб та експерт з децентралізації правових питань «Асоціації міст України» Валентин Малиновський.

Наталка Соколенко: Екс-керівник комунального підприємства «Волиньприродресурс» Веніамін Туз поскаржився, що не вдається розгорнути діяльність цього підприємства через те, що селяни просто не пускають на свої землі. Чи у вашій ОТГ є такі землі з покладом бурштину, торфу, чи інших корисних копалин, і які відмовляються співпрацювати з цим КП чи іншими шукачами корисних копалин?

Олена Твердохліб: Ні, нажаль у нас таких земель немає. Я думаю, що якби такі землі були в Княгинінівській ОТГ, то жителів напевне туди пускали б, але за певних якихось умов. У нас є інші такі хороші плодючі землі, на яких можна вирощувати овочі та фрукти, але вони зараз усі стоять пусткою. Вони всі у приватній власності громадян, які працювали в Радгоспі та отримали земельні паї. Наразі вони всі вже похилого віку, і їхні діти не хочуть займатися сільським господарством. Частина земель знаходиться поза межами населеного пункту, і зараз сільська рада розробляє зміну меж населених пунктів, генеральний план для того, щоб допомогти цим людям внести в межі населених пунктів і спонукати таким чином їх до роботи на землі. На сьогодні це просто захаращені сади, недоглянуті, які служать смітниками, і сільська рада кожного року витрачає великі кошти для того, щоб прибрати ці захаращені сади. Жителі практично не відповідають за них, але платять земельний податок.

Наталка Соколенко: Як відбуваються перемовини між керівництвом ОТГ і цими громадянами? Нам місцеві журналісти розповіли, і ми це бачимо з публікацій, що саме вашій громаді вдалося цей внутрішній діалог організувати і є навіть вуличні комітети.

Олена Твердохліб: Я рада що жителі прониклися ентузіазмом і запалом, із яким я йшла на вибори. Люди справді зорганізувалися у комітети. У Зміїнці вже навіть зроблений такий комітет , який називається «Добробут Зміїнця», який зараз займається і допомагає у питанні проекту розроблення водопроводу.

Найбільший плюс в тому, що люди почали цікавитися життям громади. Ми маємо бути прикладом для всіх, і з нашої громади має початися нова Україна.

Андрій Куликов: А ми спробуємо перевірити, наскільки високо ці успіхи цінують експерти.

Валентин Малиновський: Насправді створення ОТГ — це основа формування нової системи не тільки влади на базовому рівні, а взагалі зміни кардинально життя людей, які живуть на цих територіях, і взагалі зміна філософії та ставлення людей до своїх території.

Андрій Куликов: Є територіальні громади, де ставлення вже змінилося бо змінюється, а які у вас є важелі, щоби про це дізналися в решті України?

Валентин Малиновський: У нас в області, на мою думку, доволі добре висвітлюється цей успіх.Волинська преса дуже добре висвітлює процес утворення ОТГ, проблеми, які у нас виникають, і успіхи. Щодо успіхів у бюджетному процесі, наприклад до об’єднання Княгинінівської громади їх бюджет був 7 мільйонів, а після об’єднання став 45 мільйонів.

Андрій Куликов: Запитання до пані Олени: а збільшення громади відбулося в такий же пропорції?

Олена Твердохліб: Ні. Приєднання Рокинівської громади було не дуже значним для нашої громади, адже в Рокинях проживає 1724 жителя і в Брищах біля 500. До нас приєдналося близько 2 тисяч людей, а в нас було 9 тисяч.

Андрій Куликов: Звідки ж такий приріст у бюджеті?

Олена Твердохліб: Приріст у бюджеті за рахунок ПДФО і за рахунок акцизу. І субвенція.

Валентин Малиновський: І ще крім тих власних доходів громадам, які об’єдналися, зробили податкову базу, як містам обласного значення, як Луцьк, наприклад. 60% ПДФО, а в них було  — 0. Далі дві основні субвенції: освітня і медична. Громади, які не об’єдналися, ця субвенція вже йде в район. І вже районна адміністрація розподіляє ці кошти. Субвенція напряму з Києва йде в Княгинінівську ОТГ. І вони самі розпоряджаються цими коштами. Тобто вони вже стали господарями.

Наталка Соколенко: Питання до Пана Анатолія Пархом’юка: ваша оцінка тому, як ці об’єднані територіальні громади, зокрема Княгининівська, розпоряджаються вдало, успішно оцими грошима, які надходять, і чи достатньо цього контролю? Наприклад, Польща зробила регіональні підрозділі рахункової палати, в кожній гміні є міні-рахункова палата, яка стежить за тим, що ці витрати були ефективними.

Анатолій Пархом’юк: Говорити про успіхи громади можна по тому, які будуть результати, вони будуть тоді, коли по-перше, буде ресурс, друге — стратегія, тобто бачення, на що цей ресурс має бути використаний, і третє — відповідальність за те, що було зроблено. У Княгинінінській ОТГ дуже об’єднана громада, в першу чергу голова, яка показує приклад, як треба працювати прозоро, як треба висвітлювати ті рішення, які приймає об’єднана територіальна громада. І від цього є ефект — люди довіряють, люди бачать, що кошти використовуються ефективно. Елемент бюджету участі громади дуже важливий. Громада виділяє частину бюджету і просить громадян давати пропозицію, у який спосіб і на шо вони мають бути використані. Але перше, про що я хочу сказати, ефект буде тоді, коли буде чітка стратегія розвитку тієї чи іншої територіальної громади. Сьогодні в процесі розробки 6 стратегічних планів ОТГ. Наразі стратегії має Глобська та Устилуська  громади.