Відкати і корупція у Запоріжжі повернулися до часів Януковича, - журналіст

Дмитро Тузов: Ми в цій студії говорили з нардепом Ігорем Артюшенком, про «смотрящих» часів Януковича, зокрема пана Анісімова. Чи з’явилися зараз у місті нові «смотрящіє», і що відбувається у сфері протидії корупції?

Юрій Сидоров: Наприкінці минулого року прокуратура заявила про масштабні розкрадання в структурі Запорізької міської ради і взагалі по області, де були причетні заступник голови облради, заступник мера міста, опублікували їхні діалоги, де вони між собою говорили: «Хорошо, что Первый не узнал об этом». І ми можемо розмірковувати з приводу «смотрящего» – хто ж такий Первый? Було відомо, що ця перша особа була у відпустці, мер міста тоді у відпустці не був, то ж хто це – Перший? Ми з колегами гадаємо, що цей Перший – це керівник комбінату «Запоріжсталь» пан Шурма. А мер міста – це колишній головний інженер цього комбінату. Тобто, напевно, «смотрящіє» є.

А загалом тенденція така: якщо раніше всі фінансові потоки йшли тільки одному «смотрящєму», то зараз все трішки розособлено. В нашій міській раді всі втратили совість і всі тендерні підряди отримують наближені до влади, але частину має Опозиційний блок, представник якого очолює міськраду – Володимир Буряк, частина – інші фракції, і так потрошку по різних фракціях розходиться. Раніше все було в одну фракцію, одним людям, а зараз – по різних струмочках.

Дмитро Тузов: Ігор Артішенко сказав, що корупцію подолати назагал важко, важливо, в яких розмірах крадеться – 10%, 50% чи 80%. Ця пропорція в Запоріжжі змінюється?

Юрій Сидоров: Не буду називати точних цифр, тому що проаналізувати, який відсоток відкату, важко. Але по моїм уявленням, зараз все повернулося до цифр 2013-го року. По тенденціях, по завищенням цін, по тендерних махінаціях ми повернулися до часів Януковича.

Якщо раніше всі фінансові потоки йшли тільки одному «смотрящєму», то зараз все трішки розособлено

Григорій Пирлік: У вас зараз на головній сторінці сайту є матеріал про Олександра Шмітька, це колишній керівник обласного управління СБУ. І ви пишете про його інтереси і бізнес, пов’язаний з ним, який тут лишився. Який це саме бізнес і чи типова ця історія?

Юрій Сидоров: В 2014-му році прокуратура оголосила, що розкрили масштабний конвертаційний центр, через який пройшло близько 500 мільйонів гривень. Звісно, ми це все відслідковували, писали, на судові засідання ходили, але я не знав, хто кінцевий бенефіціар, адже судили виконавців. Коли ми розслідували матеріал про колишнього голову СБУ, то виявилося, що кінцевий бенефіціар – його дружина. Отже, він пов’язаний з роботою конвертаційних центрів, зокрема, його дружина, з якою він мешкає. Але його не звільнили, а перевели на роботу в кримське СБУ, і він продовжує працювати.

Дмитро Тузов: Є якісь реакції на ваші публікації, чи правоохоронні і антикорупційні структури їх не помічають?

Юрій Сидоров: Помічають, але всі реакції полягають в одному – відкрити кримінальне провадження. І їх відкривають дуже багато. Був час, коли я приходив у райвідділок і давав покази по десяти матеріалах, але далі це нікуди не йде.

По тенденціях, по завищенням цін, по тендерних махінаціях ми повернулися до часів Януковича

Дмитро Тузов: А фігурантів справи допитують?

Юрій Сидоров: Не знаю. Головне, що далі нічого не йде. І така ситуація сталася, коли нам призначили два роки назад нового обласного прокурора – Романова. За його поданням на всі матеріали журналістів реагують, відкривають кримінальне провадження, але далі поліція нічого не робить.

На всі матеріали журналістів реагують, відкривають кримінальне провадження, але далі поліція нічого не робить

Дмитро Тузов: А ви відстежуєте, на яких підставах закривають ці кримінальні провадження?

Юрій Сидоров: Ми робили аналіз, кого посадили за минулий рік, і посадили лише дві особи низьких категорій державних службовців. Але  обвинувальний вирок виніс суд першої інстанції, і його скасують в апеляції або у Вищому суді. За останні 5-7 років я знаю лише одну людину, яка реально сидить за хабар – це колишній голова Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації. Але його затримали ще за часів Януковича. А інші справи розвалюються на етапі досудового розслідування. В нас часто оголошують, що затримують хабарника, оприлюднюють фото, пишуть, що інкримінують таку то і таку статтю, згідно з якою строк до 7 років позбавлення волі. Коли все стихає, статтю залишають, але змінюють з частини 3 на частину 2, де передбачена можливість штрафу. Домовляються з прокурором – оштрафувати. Тобто це такий цинізм – прокуратура сама пише, що загрожує позбавлення волі до 7 років, а потім сам же прокурор укладає угоду про визнання невинуватості і штраф – 20 тисяч гривень. Таких випадків купа.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.