За що хочуть відправити у відставку мера Конотопа? Думки опонентів

У студії Громадського радіо — громадська активістка, помічниця депутата облради Інна Панченко та секретарка міськради Олена Багрянцева.

Григорій Пирлік: Вчора у місті Конотоп відбулася сесія лише з одним запитанням про недовіру міському голові Конотопа Артему Семеніхіну. Ця історія полярна, є думки за відставку пана Семеніхіна, є думки проти. Навіть було дві петиції, які набрали достатню кількість голосів. Це була петиція про оголошення недовіри міському голові та про розпуск міської ради. Інна Панченко — авторка петиції про відставку Артема Семеніхіна. Комісія, яка розглядала петицію, сказала, що думку про те, що дії Семеніхіна є порушенням, не підкріплено фактичними даними. Чому ви вважаєте роботу пана Семеніхіна незадовільною?

Інна Панченко: Ручна одноосібна, доволі часто ситуативна, управлінська діяльність міського голови назріла вже дуже давно і дійшла до кричущих моментів.

Петиція була моїм спонтанним рішенням. Пам’ятаю, коли після зриву чергової сесії Конотопської міської ради міський голова подався по місту шукати депутатів. Сесія була зірвана, тому що Артем Семеніхін призначає їх, порушуючи всі норми чинного законодавства, порушуючи регламент, тобто тоді, коли йому захотілося. Він може, наприклад, сьогодні ввечері сказати, що завтра вранці сесія міської ради. Депутати повинні мати час, щоб ознайомитися і дослідити кожне рішення, виважено підійти до його підтримки або непідтримки. Була одна з таких ситуацій, коли міський голова перед громадою начебто ініціював скликання сесії, а насправді згідно з процедурою і регламентом вона не була витримана.

За ним уже прижилася фраза, що це фейсбучний мер або мер, який найбільше любить робити селфі. Він був у прямому ефірі і їздив по робочих місцях депутатів. Дуже кричущим був той момент, коли він заїхав до загальноосвітнього навчального закладу. Він спілкувався на «ти» з депутатом паном Юрченком, Заслуженим вчителем України, дуже грубо, називаючи його різними образливими словами, це не була нецензурна лайка, але «порохобот» і все інше. І я написала петицію, яка досить швидко зібрала необхідну кількість голосів. Я з нетерпінням чекала відповіді. Коли у встановлений термін потрібно було оприлюднити цю інформацію на конотопському сайті міської ради про те, що петиція набрала необхідну кількість голосів, інформація оприлюднена не була. З сайтом міської ради у нас зовсім окрема історія, адже він не має ні прозорості, ні звітності. Жодної інформації, корисної для того, хто цікавиться життєдіяльністю міста, ми не знайдемо, крім окремих новин підпорядкованих комунальних підприємств. Далі я з нетерпінням чекала, коли ж згідно з процедурою буде комісія розгляду цієї петиції. Минули всі строки. Я думала, що комісія не засідала, порушила це питання. Як виявилося, мене просто не запросили на цю комісію. Єдиний сайт місцевих петицій не судове засідання, там неможливо надати пояснювальну записку, чому я ініціюю висловлення недовіри міському голові.

Григорій Пирлік: В яких моментах, в яких сферах Артем Семеніхін недопрацював?

Інна Панченко: По-перше, у нас немає стратегії міста. По-друге, у нас немає чіткого прозорого бюджету. І ніколи не було. Просто загальними фразами описана вимога до депутатів розподіляти кошти. Наприклад, на ремонт доріг. Які дороги? Хто буде виконавцем робіт? На кінець звітного періоду ні громада, ні депутати не володіють інформацією, що буде виконано в місті. Це дозволяє міському голові ситуативно розпоряджатися бюджетними коштами.

Міський голова своїм одноосібним рішенням підписує розпорядження про те, щоб звільняти з посади, переформатовувати склад підпорядкованих йому структурних підрозділів, відділів управлінь Конотопської міської ради. Це нормативний документ, який затверджується виключно депутатами, вони мають затверджувати штат працівників.

Григорій Пирлік: Вас опоненти критикують за те, що ви працювали в команді пана Семеніхіна, потім перейшли на іншу сторону, до його опонентів, і почали його критикувати. Тому ваша критика, на думку опонентів, є заангажованою.

Інна Панченко: Я прийшла на прийом до міського голови з особистого питання. Він запропонував мені принести резюме, сказав, що потрібні такі люди. Я була великою прихильницею міського голови. Пропрацювала менше року. За цей час я дуже багато зрозуміла, зокрема сам метод роботи міського голови.

Григорій Пирлік: Олено, ви можете відповісти на те, що почули. Давайте почнемо з доріг?

Олена Багрянцева: Уже понад рік депутатами міської ради нічого не зроблено для міста. Дороги — це проблема номер 1. Чому не зроблено? Тому що за бюджет не проголосовано. Більшістю депутатського корпусу протягом цього року блокувалася робота сесій міської ради. Вони або не з’являлися на засідання, або не діставали картки, не реєструвалися, тобто не брали участь у голосуванні. Жодне бюджетне питання не пройшло. Це стосується і доріг. Тому наше місто, починаючи з нового року, живе за тимчасовим кошторисом. Це 1/12 бюджету минулого року. Тому на дороги в цьому році ми можемо спрямувати лише 2,3 мільйона, мінімальна потреба становить 10 мільйонів гривень на дороги.

Бюджет у нас прозорий. У нас була перевірка Держаудитслужби, яку нам направили ці недоброзичливі депутати. Перевірка була довга, і встановила вона, що ніяких суттєвих порушень не виявлено, ніяких кримінальних справ не заведено. Депутати обіцяли, що проголосують після цієї перевірки. Однак вони знову почали блокувати роботу сесії, грати у свої політичні ігри, вимагати високих посад. Зараз у бюджеті міста на вільних залишках знаходиться 90 мільйонів гривень. Бюджет можна уявити у вигляді пирога. Цей пиріг міський голова та його команда хочуть віддати лише на потреби громади, а депутатський корпус, який вчора намагався висловити недовіру міському голові, хоче розділити цей пиріг: частину віддати на «відкати» губернатору, частину забрати собі, тому що голови наших опозиційних фракцій є тими людьми, які мають бізнес, фірми.

Григорій Пирлік: Факт, який можна побачити на відеозаписах, — це його методи у спілкуванні з громадою. Ми бачили ролики, коли переверталися столи на засіданні, де зібралися представники «Українського вибору».

Олена Багрянцева: Сепаратисти?

Григорій Пирлік: Можливо, але є легальні методи — виклик поліції. Були також й інші епізоди, коли пан Семеніхін приходив у магазин і починав «чіплятися» до людини, яка з ним спілкувалася російською мовою. Ця агресивна форма дій теж є тим, чим він може налаштувати проти себе. Чому такі методи поведінки?

Олена Багрянцева:  Ми бачимо, наскільки в нашому сучасному суспільстві бездіяльна поліція. Тоді, коли відбувалося це збіговисько, поліція нічого не зробила, щоб перешкодити цьому.

Григорій Пирлік: Це привід ламати меблі?

Олена Багрянцева: Ми знаємо позицію міського голови. Він є націоналістом, «свободівцем», патріотом, учасником АТО. Ці його методи привертають увагу його прихильників, тобто не можна сказати, що це негативна сторона його характеру.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.