«Для нас евакуація завершується тоді, коли людина інтегрована в нову громаду» — директорка «Схід SOS»

Евакуація — як один з пріоритетних напрямків роботи «Схід SOS»

«Евакуація людей із прифронтових територій — це не лише переміщення з точки А в точку Б. Це комплекс послуг, який передбачає і роботу гарячої лінії, і прийом заявок, і перевезення людей в безпечні локації, і надання психосоціальної допомоги на місці, і стабілізацію емоційного стану, і юридичну допомогу. Тобто все, чого потребує людина після переміщення.

Для нас, як для фонду, евакуація закінчується тоді, коли людина знаходить собі стабільне, довготривале житло в новому місці, коли вона адаптована та інтегрована у приймаючу громаду.

Обізнаність людей на прифронті про евакуацію недостатня

Щодо обізнаності населення на прифронтових територіях про евакуацію, то, як на мене, інформації мало. З цим треба працювати. Інформування населення на прифронті, я зараз кажу і про 2014 рік, і про 2022-й, — з боку України трохи провалене.  У людей в зонах обстрілів немає доступу до інтернету, немає доступу до перевірених джерел інформації. При цьому там дуже гарно працює російська пропаганда. Розсилки повідомлень, вкиди про страшні речі, які нібито відбуваються з людьми в евакуації, накручування. І оскільки не мають альтернативи, то вірять цьому. Таким чином люди, маючи багато фейкової інформації, дійсно бояться виїжджати. І це дуже велика проблема, що люди не знають, що їм пропонує держава або волонтерські організації для виїзду, де б вони потім жили, у які умови вони потраплять, яку допомогу їм запропонують. Це дійсно їх лякає і вони часто обирають залишатися в зоні обстрілів і не виїжджати».

Слухайте також: На Дніпропетровщині ситуація гіршає з кожним днем: координатор евакуації «Схід SOS»

Створення нових місць для проживання евакуйованих людей

«Один з важливих напрямків нашої роботи зараз — це відбудова. Ще у 2022 році стало зрозуміло, що ми не можемо приймати заявки на евакуацію, якщо не вирішимо питання з розселенням людей, які потребують виїзду. Тому ми займаємось і відновленням житла, постраждалого у прифронтових регіонах, деокупованих громадах, і створенням нових місць проживання. Це доволі складний, комплексний процес, бо тут і про ремонт, і про пошук таких закладів, і про створення нових місць. Тому деякі такі проєкти можуть реалізовуватись понад рік. На жаль, досі є дуже багато розбитого ще в періоди окупації на Харківщині. Водночас обстріли продовжуються і руйнування житла продовжується щодня. Щодо створення нового житла, то облаштовуємо його для розміщення маломобільних людей, самотніх, літніх. Саме ці люди є нашим пріоритетом в евакуації. Ми також працюємо з закладами, де потім за цими людьми будуть доглядати і де вони можуть уже надовго бути розміщені.

У нас є чудові сталі партнерства в певних регіонах, де дуже багато приймають від нас евакуйованих людей. Але ресурси будь-якої громади вони вичерпні. І з урахуванням певних законодавчих змін бюджети громад дуже змінились. І навіть на ті заклади, які громади своїм бюджетом могли раніше утримувати і приймати евакуйованих, зараз бюджетів не вистачає. Тому дуже важливо, щоби були державні програми, щоби були державні кошти, які б допомагали громадам підтримувати евакуйованих. Наразі державні кошти сфокусовані суто на закладах, які відповідають програмі деінституціалізації. А заклади старого типу, які не підпадають під реформу, на жаль, залишаються самі по собі, на плечах громади».

Скажу так: якщо громада налаштована, якщо директор закладу відкритий до людей, то є чудові приклади інтеграції людей, що змушені покинути рідні домівки і жити у нових для себе умовах. У нас, наприклад, є заклад в Калуші в Івано-Франківській області, де наші евакуйовані розвивають соціальне підприємництво. Вони коптять там рибу та м’ясо, яке їм приносять місцеві жителі. Потім продають продукції і на виручені кошти купують дрони на фронт. Це приклад дуже гарної взаємодії з приймаючою громадою».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.