Мар'яна Чорнієвич
Олександр Калінченко
Допомога, що йде від серця: історія волонтерської ініціативи «Українські мурахи»
У восьмому випуску проєкту «Громадський простір» говоримо з Олександром Калінченком, керівником ГО «Українські мурахи», яка займається підтримкою військових та їхніх родин. Це розмова про роботу команди та чому важливо дбати про сім’ї загиблих захисників України.
Ведучі1
Гості1
Олександр Калінченко, керівник ГО «Українські мурахи»
Коли виникла ГО «Українські мурахи» та чому «мурахи»
«Українські мурахи» виникли вранці 25 лютого 2022 року. Ми зібралися з друзями і зрозуміли, що потрібно щось робити. На той момент перебували на заході України. Орендували за свої кошти великий готель, створили чатик в Telegram і писали друзям та знайомим, мовляв, якщо їм треба десь зупинитись, перепочити, сходити в душ, поспати, перевдягтись, попратись, то щоб їхали до нас. З цього все і почалося. А «мурахи», тому що тоді на початку повномасштабного вторгнення країна виглядала як великий мурашник. Бо якщо подивитись на мурашник і його трішки розшторхати, то комахи починають бігати, допомагати один одному, щось кудись нести тощо. І так само наш волонтерський рух нагадував цю відбудову, тому що ми по країні за буквально три дні створили шалену мережу волонтерів з близько 100 людей. Хтось в Києві займався евакуацією, інші — на сході розвозили різні речі, а ще хтось на заході Україні приймав гуманітарні вантажі. Така синергія всіх разом.
Спочатку займалися цивільними. Створили прихисток, займалися евакуацією з Києва та області — Буча, Бородянка, Ірпінь. Коли росіяни відійшли від столиці ми з Київщини близько 5000 людей вивезли. Далі перші близькі друзі пішли на фронт, з’явилися перші втрати і ми почали допомагати вже військовим, чим могли.
Проєкти «Українських мурах»
В нас є два розгалуження — це цивільне і військове. Ми допомагаємо армії, офіційно співпрацюємо з бригадами офіційно. На сьогодні зробили майже 300 автівок — це і медеваки, і пікапи, джипи тощо. Також маємо проєкт, який називається «PowerAnt». Це потужна Power-станція типу Ecoflow, яку ми робимо власноруч. Це не є бізнесом, це волонтерська історія і тому її собівартість мінімальна. Ці станції дуже добре допомагають хлопцям та дівчатам на фронті. Також ми продовжуємо закупати різні речі, які потребує сьогодні військо.
В цивільній історії у нас є прихистки. Ми робимо відновлювальні ретрити для сімей, у яких загинув військовослужбовець на війні. Це така відпочинкова і психологічна підтримка саме для матерів, але вона приїжджають з дітьми і для дітей також є своя програма.
Також цього року ми відкрили нове направлення: робимо відновлювальні ретрити для демобілізованих інклюзійних військовослужбовців. Вони теж можуть приїхати до нас зі своєю сім’єю. Тому що коли людина повертається з війни з втратою у тілі — це великий виклик. Сюди ж варто додати те, що довгий час було відсутнє нормальне звичне спілкувався з сім’єю— це також виклик. Тому ми зі свого боку хочемо над цим працювати, збудовувати сім’ї разом і допомагати хлопцям трішки відновитися. Обов’язково також даємо можливість пройти психологічну підтримку.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
