Середньовічний бій як терапія: як «БугуртСіч» допомагає ветеранам відновитися

«БугуртСіч» — це громадська організація, яка через середньовічний бій займається фізичною, соціальною та психологічною реабілітацією ветеранів російсько-української війни.

Чому «БугуртСіч»

Бугурт — це одна з номінацій в середньовічному бої. Середньовічний бій — це офіційно зареєстрований в Україні вид спорту. До речі, Україна була першою країною у світі, яка зареєструвала середньовічний бій, як вид спорту. Ми ж вибрали слово «бугурт» як бренд, тому що це військова взаємодія наших пращурів, де один має прикривати іншого. І ця взаємодія дуже зрозуміла для військових та ветеранів. А січ — це наше українське, безпечне місце, де наші пращури могли у складні часи збиратися і захищати один одного.

Загалом в нашому міжнародному русі дуже багато ветеранів. Часто ветерани очолюють організації, федерації, клуби, збірні з середньовічного бою. Наприклад, перша американська зібрана складалась на 80% з представників морської піхоти США. Ми, звернувши на все це увагу, вирішили, що потрібно започаткувати таке у нас. Засновниками «БугуртСічі» стали ветерани.

Як це працює

У розминку ми інтегруємо елементи тілесно-орієнтованої терапії. Часто до нас приходять люди у різних станах: хтось надто спокійний, хтось радикально навпаки. І для того, щоб зрівняти групу ми виконуємо різні вправи. Це допомагає зняти накопичену напругу, повернутися до себе реального, заземлитися. Деякі з них, наприклад, схожі на всім нам відомі «дихання по квадрату», «заземлення». Є елементи адаптивних вправ, тому що до нас долучаються люди з ампутаціями, на кріслах колісних, після поранень. Відповідно є елементи, що виконуються або повільніше, або по черзі, включається індивідуальний підхід. Саме тренування насправді відбувається як звичайне тренування — розминка, фізичні навантаження, заминку. Але оскільки ми пропонуємо адаптивний середньовічний бій, то тренуємось завжди у м’яких обладунках, не в сталевих.

Також якщо, наприклад, приходить людина, яка не може частково користуватися рукою, то проти неї супротивник відкладає щит і працює лише мечем. Якщо людина на кріслі колісному, то супротивник ставить собі стільчик і бій відбувається сидячи. Тобто можливості повинні бути рівні. Над цим ми і працюємо, щоб різні клуби та організації, які займаються середньовічним боєм були знайомі з цими правилами, і щоб ветерани могли на рівних доєднатися до будь-якої спільноти у нас в країні. Принцип «рівний-рівному» має бути основою побудови довірливих стосунків. Це значно скорочує шлях пошуку довіри і взаємодії. Тренерами у нас працюють ветерани.

Таких спільнот, не обов’язкового саме середньовічного бою, а взагалі, має бути якомога більше. Щоб ветерани знаходили собі нові сенси, діяльність, покликання, чим вони можуть і хочуть займатися.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.