facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Кримська правозахисна група: 11 років боротьби за людей в окупації

У тринадцятому випуску проєкту «Громадський простір» говоримо з Ольгою Скрипник, керівницею Кримської правозахисної групи — про масштаби репресій на окупованих територіях та про те, як вдається документувати злочини Росії.

Кримська правозахисна група: 11 років боротьби за людей в окупації
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про цілі організації

«Наші завдання не змінилися за 11 років — повернення Криму під контроль України та звільнення всіх політв’язнів. Змінились лише масштаби: після 2022 року кількість ув’язнених незаконно зросла в сотні разів. Ми зараз працюємо не лише щодо Криму, але й щодо окупованої частини Херсонщини та Запоріжжя».

Масштаби переслідувань

«До 2022 року в наших списках було приблизно 120 кримських політв’язнів, які незаконно утримувались Росією. Сьогодні — майже 300. Це лише люди, ув’язнені за кримськими, сфабрикованими, політичними справами. Це журналісти, правозахисники, активісти, кримські татари. Окрім них, говоримо про тисячі цивільних заручників з усіх окупованих територій. Щонайменше 2 тисячі людей верифіковані, але минулого року Генпрокуратура говорила про мінімум 10 тисяч цивільних, яких утримують у різних місцях. І це не лише колонії, СІЗО, а й місця, що стали катівнями. Це, як на окупованих територіях, так і на території РФ. Разом з тим здебільшого Росія намагається приховати цивільних заручників, їх рідше обмінюють у рамках обмінів».

Як Кримська правозахисна група збирає інформація

«Ми самі кримчани, тож маємо прямі контакти з людьми. З 2014 року фіксуємо зникнення, викрадення, обшуки, напади. Першою жертвою росіян у Криму став кримський татарин Решат Аметов, якого викрали, а потім жорстоко вбили. Загалом ми співпрацюємо з адвокатами, активістами, використовуємо відкриті джерела, моніторимо судові процеси для збору даних. Після 2022 року у травні Росія оголосила нас «небажаною організацією», це звісно дуже почесно, хоча це ускладнює нам комунікацію з людьми».

Про Крим як «транзитну в’язницю»

«До 2022 року у Сімферополі був один ключовий слідчий ізолятор — СІЗО №1. Там утримували і політичних в’язнів, і інших злочинців, які скоїли реальні кримінальне злочин, але разом з ними тримали політичних в’язнів, які не скоювали злочини, але за політичних мотивів Росія їх там тримала. Після 2022 року у Сімферополі відкрили одразу два нові СІЗО. Це говорить про масштаби, які Росія розгорнула щодо викрадення цивільних. Крим став базою, куди вивозять викрадених цивільних, особливо це було у 2022 році. Але це дає нам можливість хоча б знайти людину, вихопити принаймні якусь інформацію, підтвердити, що вона жива, і вже далі передавати ці дані».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі. 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях