facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Кримська правозахисна група: 11 років боротьби за людей в окупації

У тринадцятому випуску проєкту «Громадський простір» говоримо з Ольгою Скрипник, керівницею Кримської правозахисної групи — про масштаби репресій на окупованих територіях та про те, як вдається документувати злочини Росії.

Кримська правозахисна група: 11 років боротьби за людей в окупації
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про цілі організації

«Наші завдання не змінилися за 11 років — повернення Криму під контроль України та звільнення всіх політв’язнів. Змінились лише масштаби: після 2022 року кількість ув’язнених незаконно зросла в сотні разів. Ми зараз працюємо не лише щодо Криму, але й щодо окупованої частини Херсонщини та Запоріжжя».

Масштаби переслідувань

«До 2022 року в наших списках було приблизно 120 кримських політв’язнів, які незаконно утримувались Росією. Сьогодні — майже 300. Це лише люди, ув’язнені за кримськими, сфабрикованими, політичними справами. Це журналісти, правозахисники, активісти, кримські татари. Окрім них, говоримо про тисячі цивільних заручників з усіх окупованих територій. Щонайменше 2 тисячі людей верифіковані, але минулого року Генпрокуратура говорила про мінімум 10 тисяч цивільних, яких утримують у різних місцях. І це не лише колонії, СІЗО, а й місця, що стали катівнями. Це, як на окупованих територіях, так і на території РФ. Разом з тим здебільшого Росія намагається приховати цивільних заручників, їх рідше обмінюють у рамках обмінів».

Як Кримська правозахисна група збирає інформація

«Ми самі кримчани, тож маємо прямі контакти з людьми. З 2014 року фіксуємо зникнення, викрадення, обшуки, напади. Першою жертвою росіян у Криму став кримський татарин Решат Аметов, якого викрали, а потім жорстоко вбили. Загалом ми співпрацюємо з адвокатами, активістами, використовуємо відкриті джерела, моніторимо судові процеси для збору даних. Після 2022 року у травні Росія оголосила нас «небажаною організацією», це звісно дуже почесно, хоча це ускладнює нам комунікацію з людьми».

Про Крим як «транзитну в’язницю»

«До 2022 року у Сімферополі був один ключовий слідчий ізолятор — СІЗО №1. Там утримували і політичних в’язнів, і інших злочинців, які скоїли реальні кримінальне злочин, але разом з ними тримали політичних в’язнів, які не скоювали злочини, але за політичних мотивів Росія їх там тримала. Після 2022 року у Сімферополі відкрили одразу два нові СІЗО. Це говорить про масштаби, які Росія розгорнула щодо викрадення цивільних. Крим став базою, куди вивозять викрадених цивільних, особливо це було у 2022 році. Але це дає нам можливість хоча б знайти людину, вихопити принаймні якусь інформацію, підтвердити, що вона жива, і вже далі передавати ці дані».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі. 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

Піаніст, який підкорив світ: історія киянина єврейського походження Володимира Горовиця

Піаніст, який підкорив світ: історія киянина єврейського походження Володимира Горовиця