facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ми приїжджаємо, і люди кажуть: ви тут — можна видихнути» — волонтерка спільноти «Київські кажани»

У шістнадцятому випуску проєкту «Громадський простір» говоримо з Дар’єю Чорною, волонтеркою спільноти «Київські кажани». Це організація, яка займається допомогою киянам та киянкам з ліквідацією наслідків російських обстрілів у їхніх оселях.

«Ми приїжджаємо, і люди кажуть: ви тут — можна видихнути» — волонтерка спільноти «Київські кажани»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Коли з’явились «Київські кажани»

«Ми почали працювати ще у січні 2024 року, коли був сильний масований обстріл. Тоді місцеві спільноти збирали людей, щоб допомагати. Люди не знали, куди звертатися, що робити. Ми об’єднались і почали працювати. З часом до нас почали підходити і запитувати: «А ви з якої організації?». Ми відповідали, що ще ні з якої, просто допомагаємо. І люди казали: «Спробуйте створити щось своє». На старті нас було четверо людей, і ми почали виїжджати на кожен приліт. Люди почали приєднуватись. Зараз у нас є ціла команда: хтось займається адміністрацією, хтось документами, хтось реєстрацією волонтерів.

Логотип спільноти «Київські кажани». Фото: Instagram/ВС Київські Кажани

Назва «Кажани» з’явилась випадково. Під час одного з обстрілів у лютому було різке потепління і почали вилітати кажани. Ми працювали на одного з об’єктів, було вже темно і ми у своєму наметі повісили ліхтар на який якраз почали летіти кажани. А ми самі від сажі, пилу, бруду замурзані, чорні, і люди сказали: «Ви як ті кажани». Так воно й приліпилося і ми стали кажанами.

«Київські кажани» для мене — це моє повітря. Це спосіб бути тут і зараз, допомагати людям і цим самим лікувати себе. Нагадувати собі, що ти робиш потрібну справу, ти не осторонь цієї війни. Буває приходиш на об’єкт, а люди кажуть: «О, ви тут. Ми можемо видихнути» — це найбільша підтримка. Для мене важливо бути для цих людей стіною, на яку вони можуть спертися. І так само для мене це стало опорою».

Як відбувається робота з ліквідації наслідків російських обстрілів

«Маємо систему співпраці з ДСНС і іншими волонтерськими фондами. Є спільний чат, де ми першими отримуємо інформацію про прильоти по житлових будинках. Далі, якщо є можливість, то виїжджаємо і продивляємось кожну локацію. І вже знаємо, як правильно працювати, щоб допомогти людям. Якусь локацію закриваємо за день, а десь можемо працювати і тиждень. Бувають ситуації, коли ми вже закінчили об’єкт, а через тиждень чи місяць нам знову телефонують — хтось повернувся з лікарні, бо був поранений, хтось не встиг подати документи на відшкодування тощо. Тоді збираємо мобільну команду з координатора і кількох волонтерів й швидко допомагаємо».

Ліквідація наслідків обстрілу житлових будинків російською армією. Фото: Instagram/ВС Київські Кажани

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі. 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Евакуація безпритульних тварин, правильне харчування і догляд за котами: як працює котель в Ірпені

Евакуація безпритульних тварин, правильне харчування і догляд за котами: як працює котель в Ірпені

Зрадників ніхто не любить: як колаборанти опиняються у російських СІЗО

Зрадників ніхто не любить: як колаборанти опиняються у російських СІЗО

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»