У нас знову з'явилися переселенці із зони, яку залишають ЗСУ біля Золотого — ветеран Євген Дикий

Поговорили про це експертом Міжнародного інституту демократії та колишнім командиром роти батальйону «Айдар» Євгеном Диким.

Євгенія Гончарук: Останні новини, які нам дає штаб ООС, засвідчують наявність обстрілів, але населеного пункту Золоте-4 немає в переліку тих селищ, поблизу яких зафіксовані обстріли.  

Як ви взагалі оцінюєте розведення в Золотому-4 чи то пак у Катеринівці?

Євген Дикий: Я б не оцінював ніяк розведення саме на конкретній ділянці, оскільки в нас немає війни в Катеринівці чи Золотому-4. В нас є українсько-російська війна, в якої є гарячий фронт в понад 400 км, і є менш гарячі фронти, в тилу нашої країни, де діють гібридним методами.

Тому розведення на кожній ділянці — що в Станиці, що в Катеринівці – особисто я оцінюю вкрай негативно. По-перше, давайте називати речі своїми іменами: немає розведення, є відступ української армії. Тому що, насправді, ми не маємо жодних механізмів контролю дивитися, які накази утримують російські формування, що стоять на тій стороні. Ми відступаємо в односторонньому порядку.

Євгенія Гончарук: ОБСЄ нібито фіксує відведення сил і з іншого боку, якщо ми говоримо, приміром, про Золоте.

Євген Дикий: Припустимо, вони навіть і відійшли, і що? Як це допомагає вирішити конфлікт в цілому? Про що власне йдеться? Йдеться про те, що новообрана українська влада намагається досягти цілі, яку вони самі формулюють, як припинити війну. Таке враження, що вони вважають проблемою оту стрільбу, яка відбувається вздовж лінії розведення. Вони вважають, що проблемою є війна. І з такого абсолютно хибного світобачення витікають далі хибні кроки. Річ у тому, що війна сама по собі не є проблемою, віна є інструментом для вирішення якихось політичних цілей.

Євгенія Гончарук: В президента говорять, що на цих ділянках, на яких розводяться сили, щобільша буде відстань, то менша ймовірність, що будуть гинути українські військові в наслідок обстрілів. Чому ви не вірите цій аргументації?

Євген Дикий: Тому що треба розуміти, для чого там стріляють. Вони що думають, що там стріляють, тому що просто стоять близько, бачать одне одного і починають нервувати?

Євгенія Гончарук: Але, мовляв, 200-300 метрів між позиціями – це ймовірність і стрілецької зброї, і снайперу дуже легко працювати, а коли це буде мінімум 2 км…

Євген Дикий: То ці 2 км спокійно пройде диверсійно-розвідувальна група, вийде на ту саму відстань 200 метрів, відстріляється і повернеться назад. А то ми не бачили, як це було. Між іншим, оця так звана «сіра зона» якийсь же ж час вже була «сірою». А далі обидві сторони займали всі позиції, які є зручними з військової точки зору, і поступово «сіра зона» зникла, сили почали бачити одна одну через приціл. Зараз просто знову якусь частину території, до речі, не безлюдну, роблять «сірою зоною», яку не контролюватиме жодна із сторін конфлікту.

Євгенія Гончарук: Наявність Національної поліції – це аргумент, який наводить влада.

Євген Дикий: На що здатна патрульна поліція проти диверсійних підрозділів російської регулярної армії? Не варто забувати, проти кого ми воюємо.  А наша нова влада весь час забуває і намагається, щоб суспільство забуло, проти кого в нас війна. От якби не було Сивохо, його треба було б десь знайти, тому що він озвучує те, що боїться озвучувати Зеленський. І Сивохо, нещодавно призначений радник секретаря РНБО, людина, яка виступала на Антимайдані, яка розважала і підтримувала «регіоналів», одразу після призначення дав інтерв’ю, яке я дуже раджу почитати. З точки зору пана Сивохо, для того, щоб припинити війну, треба взяти і помиритися з населенням окупованих територій, чому заважає «войовнича меншість», яка просуває повістку війни. Це повністю російська повістка ним озвучена. Тому що ми не воюємо з населенням окупованих територій. В нас територія окупована іноземною армією, і воюємо ми, в першу чергу, проти неї. Те, що частина місцевого населення дає підтримку цій окупаційній армії, не означає, що війна припиняє бути українсько-російською.

• Те, що частина місцевого населення дає підтримку цій окупаційній армії, не означає, що війна припиняє бути українсько-російською

Тобто, в першу чергу, є окупанти, є іноземна армія, яка стоїть на нашій території. А наша влада старанно намагається цей факт ніби винести за дужки. Тобто коли вона говорить про врегулювання цього конфлікту, вона чим далі, тим більше говорить тими фразами, якими говорять при врегулюванні саме внутрішнього громадянського конфлікту. А це принципово різні речі. І всі оці кроки назустріч ворогові – всі оці розведення, «формула Штайнмаєра» — мають на меті поки що одну таку проміжну мету – це всього-на всього потрапити до Парижу і зустрітися з Путіним у Нормандському форматі. І заради однієї цієї зустрічі, яка ще невідомо які результати дасть, абсолютно реально відводиться армія на непідготовлені позиції. Адже ні для кого не секрет, що в нас немає другої лінії оборони, в нас є одна. Армія відводиться в чисте поле з позицій, які непогано облаштовані і придатні для оборони. Залишаються люди. Так, залишаються люди, частина з яких як раз кричали «Путін, введи війська». Але частина їх всі ці роки допомагала нашій армії, і тепер всі ці люди під загрозою. В нас знову з’явилися біженці (переселенці – ред.) З оцієї зони, яка тепер «сіріє», яку залишають між сторонами, почали вже виїздити проукраїнські налаштовані громадяни.

• З оцієї зони, яка тепер «сіріє», яку залишають між сторонами, почали вже виїздити проукраїнські налаштовані громадяни

Євгенія Гончарук: У вас є такі дані?

Євген Дикий: Так. Бо вони чудово знають, що їх чекає. Ми знаємо, що траплялося з людьми, які підтримували українську армію, коли в серпні 2014-го під наступами регулярних російських частин нам довелося відступити. Ми чудово знаємо, що було на тих територіях, які ми тоді залишили. І ці люди це знають, тому зараз вони тікають. Але Зеленського це не цікавить. Поки що в бажанні зустрітися з Путіним він вже створив нову хвилю переселенців.

• Поки що в бажанні зустрітися з Путіним він вже створив нову хвилю переселенців

Так, вона ще невелика, тому що йдеться про розведення лише в двох точках, але якщо те саме станеться, як він хоче, вздовж всієї лінії, це вже будуть тисячі, якщо не десятки тисяч людей.

Євгенія Гончарук: Ми до розмови долучаємо Ігоря Романенка, він є колишнім заступником начальника Генштабу ЗСУ. Пане Ігорю, які є гарантії того, що те саме Золоте-4, яке зараз звільнили українські військові, не буде зайнята незаконними збройними формуваннями чи найманцями з Росії?

Ігор Романенко: Гарантій у стосунках з Російською Федерацією ні по яких пунктах ніколи в України бути не може.

Щодо питання розведення, я хочу сказати, що розведення, яке було підписано ще у 2016-му році, реалізується в трьох районах. Чомусь всі забули про Станицю Луганську, адже там все відбулося, закінчується побудова моста, і, як ми бачимо, захоплення з боку озброєних загонів Російської Федерації немає, а є режим тиші, під час якого немає втрат ні військових, ні цивільних.

До речі, у 2014-му році монтували три лінії оборони і перша лінія оборони не знищується, а переноситься.

Крім того, я хочу нагадати, що у 2016-му році вже відбувалося розведення військ, але воно було порушено з боку бойовиків і наші сили повернулися на свої позиції. Це говорить про те, що у випадку відповідної загрози це можна робити.

• Наступний пункт розведення військ – Петрівське – зараз контролюється іншою стороною

Також хочу звернути увагу, що наступний пункт розведення військ – Петрівське – зараз контролюється іншою стороною. Про це чомусь окремі аналітики не говорять. Якщо буде взаємне відведення військ, то вони повинні війти з нього.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.