Поїздки політиків на Схід — це катастрофа для АТО, — Микола Томенко

Наталя Соколенко: Ми прочитали вашу статтю, де ви закликаєте політиків не піаритися за рахунок війни, а журналістів, ЗМІ чітко позначати політичну рекламу, тобто не видавати оплачені політиками новини за справжні. Почнемо з першого: хто вас так обурив, кого власне ви закликаєте не піаритися за рахунок війни?

Микола Томенко: Бачите, тут ситуація подвійного цинізму, перша частина полягає у тому, що мало про це говорять. Поїздка, наприклад, урядовця, або народного депутата в зону АТО – це катастрофа для керівництва АТЦ (антитерористичного центру прим.). Коли, наприклад, ви народний депутат або міністр з’являєтеся у зоні АТО і якщо ви визначна фігура, як Олег Ляшко, скажемо, чи там хтось інший, ви, частіш за все їздите з журналістами, або з фотокором. І керівники АТЦ, які, безумовно, переживають за вашу безпеку, бо з вами ж люди, зобов’язані надати охорону, супровід. І деякі політики беруть з собою 5 чи 10 «Альфа», яким нема чого робити, приїздять і фотографуються. Деякі люди вже звертались з цього приводу до мене, не всім це подобається. Для депутатів це піар, вони не відмовляються від депутатської недоторканності та не ідуть у ряди воювати, а лише приїздять фотографуватися.

Друга проблема: існує дуже багато людей, які з наближенням парламентської кампанії практикують особливий підхід. Як приклад, перше вересня, коли першокласникам вручили ранці, наприклад на 50 тисяч, і сидить прес-служба та рекламне агентство, яке розміщує за гроші цей піар-хід. Що якійсь бізнесмен «Петренко» подарував 2 машини продуктів. І канали та радіо, які за гроші роблять однакові сюжети. І воно наче чорними нитками прив’язано, що «а між іншим там такий-то народний депутат пробився через шалений опір сепаратистів і був у зоні АТО, та привітав воєнних з Днем Незалежності і вручив, умовно кажучи парфуми «Красная Москва»». І я хочу звернутися до залишків людських почуттів цих депутатів, що не варто за допомогою такого піару робити собі виборчу кампанію, як ви побували в зоні АТО та сфотографувалися з автоматом – це якось смішно. Бо ви приїжджаєте у дорогих костюмах, та самих крутих бронежилетах, щоб сфотографуватись і розмістить після в своїй газеті, а деякі з тих хлопців, з якими ви спілкуєтесь вже отримали по три чи більше поранень, або взагалі живими не повернуться. Це якось цинічно, потрібно завжди залишатися людьми.