facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Небезпека, яку не видно, психологічно не діє, — режисер Ігор Кобрин про схожість сьогодення з Чорнобилем

1945 рік відкрив для нашої країни нове коло пекла, вважає Ігор Кобрин.

Небезпека, яку не видно, психологічно не діє, — режисер Ігор Кобрин про схожість сьогодення з Чорнобилем
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На зв’язку — український кінорежисер, лауреат Шевченківської премії і заслужений діяч мистецтв України Ігор Кобрин. Говоримо про фільм, над яким він зараз працює над фільмом «1945». Ігор Кобрин і його команда зацікавлені у оцінці того, що вони вже встигли зробити з фільму, щоби успішніше працювати з рештою двома серіями. Переглянути фрагменти фільму можна тут.

Ігор Кобрин: Для мене минула війна, по суті діла — не одна війна. Це війна системи, яка була очолювана Сталіним (друга світова), і ту війну, яку ми вичленили із 2-гої світової, і називаємо «Великою Вітчизняною», яку вів народ. По суті діла, Сталін свою другу світову програв, а народ свою Велику Вітчизняну виграв.

Коли я навіть робив «1941», було зрозуміло, що другу світову війну почали дві система: Нацистська Німеччина і комуністичний Радянський Союз. І обидві системи боролися за всесвітню могутність. Сталін був продовжувачем ідеї більшовистської всесвітньої революції, хотів побудувати всесвітню комуністичну імперію, ця війна повинна була її побудувати, і йому це не вдалося. Звичайно, він розширив імперію, зробив великий соціалістичний табір.

Цікаво свого часу сказав Шарль де Голль, що «Сталін не відійшов у минуле, він розчинився у майбутньому». Це майбутнє — це наше сучасне. Що лежить в основі будь-якої тоталітарної системи: ленінський більшовизм, віра в певну ідею, коли хтось не хоче слідувати цієї ідеї, його змусити. Цей більшовизм лишився і сьогодні.

Є в історії така закономірність, що якраз гуманітарні науки і мистецтво у катаклізмах шукають основу, і це дає їм поштовх. А насправді нас чекають дуже важкі часи. Зараз йде досить дивна суперечка: що краще, економіка чи людське життя. Я не лікар, не знаю, як це може відбуватись, але я, як режисер, трошки розуміюся на соціальній психології. Але прекрасно розумію, що, коли ми не створимо абсолютні умови для карантину, і почнуться смерті, тоді цей коронавірус може зруйнувати і людське життя, і економіку.

Про схожість з Чорнобилем. Небезпека, яку не видно. Коли не відчуваєш крові, не видно поранених, загиблих, воно психологічно не діє. Я бачу абсолютну безпечність. У 1986 люди також, коли вже стало все відомо, люди ставилися до цього досить легковажно. Сьогодні на вулиці я бачу людей, які абсолютно не дотримуються до порад, збираються, стоять у чергах. Суспільство психологічно не готове до таких випробувань.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?