Вибори на окупованих територіях – шлях до нової, набагато страшнішої війни – Сергій Рахманін

Андрій Куликов: В травні 2019-го року ви сказали, що навряд чи Зеленському вдасться побудувати безолігархічну країну.

Сергій Рахманін: Я підтверджую це і зараз: я не бачу поки що жодних шансів на те, що він зможе побудувати державу, вільну від олігархічного впливу, і що він зможе стати президентом, який буде позбавлений олігархічного впливу.

• Я не бачу поки що жодних шансів на те, що Зеленський зможе побудувати державу, вільну від олігархічного впливу

І перше підтвердження цьому – це провалені перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо продовження кредитування, і ключова причина, що підтверджує одразу декілька джерел, – відсутність гарантій з боку влади, що питання ПриватБанку владнано, що не буде відкату націоналізації ПриватБанку.

Друге підтвердження – це ціла низка законопроектів, по яких я бачу, що в них є речі, які спрямовані проти конкретних олігархів або вже використовуються на користь інших олігархів. Я поки не готовий говорити про конкретні законопроекти і про конкретних людей, тому що в нас є правило – моя точка зору не може бути відокремлена від точки зору фракції. Позаяк немає узгодженої позиції щодо цих речей, то поки, даруйте, це натяк.

Андрій Куликов: Які законодавчі ініціативи встигла внести фракція «Голос» до парламенту?

Сергій Рахманін: В нас близько десятка законопроектів, але, на превеликий жаль, законотворчі ініціативи, які вносяться іншими політичними силами, і не тільки партією «Голос», владою ігноруються і вони про це відверто кажуть.

• Законодавчі ініціативи, які вносять не провладні фракції, владою ігноруються

Вони говорять, що в них є свій порядок денний, сформований президентом (вони цього теж не соромляться), і поки не буде виконаний цей порядок денний, решта законодавчих ініціатив навіть не розглядається. Нам вартувало певних зусиль для того, щоб переконати керівництво Верховної Ради, що законодавчі ініціативи, які розроблені іншими політичними силами, мають відправитися на комітети, після чого будуть розглянуті щодо включення їх до порядку денного Верховної Ради.

Щодо яких законодавчих ініціатив йдеться?

По-перше, в нас є законопроект щодо парламентської реформи, який здебільшого стосується змін до регламенту. Це технічні зміни, які просто прискорять процес і зроблять його ефективнішим. Ярослав Желєзняк, який є автором цього законопроекту, має достатній досвід роботи і з урядом, і з Верховною Радою, він знає, що не працює і чому не працює.

Є законопроект щодо реформи СБУ. Це законопроект, розроблений Олександрою Устіновою і Романом Костенко, які зсередини, знають, як це повинно працювати. Поки що цей законопроект ігнорується комітетом, але є шанси, що він все-таки буде розглянутий правоохоронним комітетом.

Нещодавно я подав зміни до законопроекту про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Але я поки це анонсував, а поговоримо про нього, коли він буде зареєстрований.

Андрій Куликов: Коли я дізнався, що ви йдете до парламенту, я стривожився, знаючи, як близько ви сприймаєте до серця те, що відбувається. Подумав, що людина йде остаточно підірвати здоров’я…

Сергій Рахманін: Скільки того життя? Я – достатньо жорстка людина в тих питаннях, які для мене є принциповими. Я можу бути різним, але люди, які знають мене протягом багатьох років, розуміють, що я буваю дуже жорстким. Питання безпеки, питання війни і миру для мене неймовірно жорстке, це ті речі, за які я готовий впиратися, причому впиратися так, що мало не покажеться. А те, що відбувається останнім часом, мене дуже сильно бентежить.

• Питання безпеки, питання війни і миру для мене неймовірно жорстке, це ті речі, за які я готовий впиратися, причому впиратися так, що мало не покажеться

Андрій Куликов: Що ви маєте на увазі?

Сергій Рахманін: Є угода, від якої танцюють всі наші можновладці протягом останніх п’яти років, яка називається Мінськими домовленостями. Мінські домовленості – є достатньо хибним документом, як з правової точки зору, так і з точки зору змістовної. Я вже не кажу про те, що вони порушують Конституцію, адже там міститься прямий припис щодо змін до Конституції, там є така вимога до законодавців. Ця вимога суперечить 13 розділу Конституції, її 19-ій статті. Це – виключно прерогатива суб’єктів, які зазначені у Конституції: Верховна Рада та президент України.

Друге порушення – особливий статус є зазіханням на суверенітет та територіальну цілісність України, що суперечить, як мінімум, п’яти статтям Конституції.

Крім того, там містяться дати, які вже спливли, так що цей документ давно вже згнив.

Зеленський всю свою кампанію говорив про те, що стара влада погана, вона наробила помилок, ми прийдемо і будемо ці помилки виправляти, будемо цю політику змінювати. Я зараз не зазіхаю на інші царини, але перше і логічне, що він мав зробити – це скасувати Мінські угоди, тому що ці угоди писалися під конкретну людину, під термін каденції конкретної людини і під конкретні обставини.

• Перше, що Зеленський мав зробити – це скасувати Мінські угоди, тому що ці угоди писалися під конкретну людину, під термін каденції конкретної людини і під конкретні обставини

Обставини змінилися: зараз інша людина, інші обставини, інші правила гри. І чому людина відштовхується від тих же самих правил, від тієї ж самої гри, для мене є загадкою. Можливо, цю загадку звуть Богдан, можливо, Портнов, можливо — Путін. Це шлях в нікуди, тому що фактично нас підштовхують до виборів найближчим часом, які будуть антиконституційними, які можна продати населенню як замирення. Але, насправді, це буде шлях до нової, набагато більшої і страшнішої війни.

Андрій Куликов: Ви маєте на увазі вибори на нині окупованій території?

 Сергій Рахманін: Вибори на нині окупованій території Донецької та Луганської областей. Це дуже проста історія. Є лінія розмежування, умовний адміністративний кордон. В разі, якщо пройдуть вибори, цього кордону не буде. Але цей шматок території не буде українським, це все одно буде бандитським, проросійським шматком території, проте де-юре він буде українським, адже кордону не буде. Фактично, ми приєднуємо до себе бандитський регіон і беремо на себе обов’язки з його фінансування.

Андрій Куликов: Новий президент каже, що він прийшов на один термін. І деякі люди з його оточення теж кажуть, що перебуватимуть при владі, доки буде працювати президент. А наскільки прийшов до парламенту Сергій Рахманін і партія «Голос»?

Сергій Рахманін: Я сподіваюся, що партія «Голос» прийшла до політики надовго. Я думаю, що зараз достатньо складно буде зіп’ятися на ноги настільки впевнено, щоб вибудовувати свою програму дій на роки вперед. Це одна з причин, з яких я прийшов до політики. Журналістика змінюється дуже швидко, політика змінюється ще швидше. Правила побудови політики в світі і в Україні змінюються просто на наших очах. І для мене це був певний виклик – взяти участь у побудові цих правил. Просто ситуація ще ускладнилася тим, що зараз ми це намагаємося робити в умовах, коли в нас моновлада.  Це виклик для нас для всіх – і для самої влади, і для тих, хто в ній не знаходиться, і для громадян.

Андрій Куликов: Я б не назвав це моновладою, тому що, на мою думку, при владі є люди, які цієї влади, насправді, не мають. Є лише якесь осердя. А в партії «Голос» як?

Сергій Рахманін: В партії «Голос» намагаються вибудувати максимально демократичну історію ухвалення рішень. Ми маємо «хибну» звичку: будь-який законопроект, який проходить через Верховну Раду, кожен з нас читає. Це достатньо складно через те, що їх дуже багато і вони стосуються абсолютно різних царин життя. Було б зрозуміло, якби йшло системою – блок економічних законопроектів, блок силових, які пов’язані мі собою. А коли тобі в один день падає двадцять-двадцять п’ять законопроектів, які стосуються тем від сільського господарства до безпеки і оборони, від касових апаратів до побудови аеропортів, то це дуже важко просто перетравити і утримати в голові. І в нашій фракції у людей часто-густо виникають різні погляди на те, поганий цей закон чи добрий, або стосовно того, що в ньому треба змінити. Тому дуже складна історія знайти точки дотику, адже ми все-таки намагаємося, щоб наше голосування було консолідованим. Щоб рішення, за яке голосує фракція, було рішенням фракції. А для цього треба всіх почути. Інакше це не працює як фракція.

Андрій Куликов: Ви знайомі багатьом як автор публікації у виданні «Дзеркало тижня». А як у вас з творчою діяльністю?

Сергій Рахманін: Ніяк. В мене не вистачає часу навіть на те, щоб часто-густо читати новини, не те, щоб щось писати.

Андрій Куликов: Пані Роксолана з Броварського району пише на Viber: «Ви все дуже правильно говорите, так що — Україна вже програла? І що тепер робити, щоб не було відкату? Більшість при владі – не проукраїнські сили, як з ними домовлятися?»

Сергій Рахманін: Україна ще нічого не програла, але, на жаль, ще ні в чому не перемогла. Я б не узагальнював, що в чинній владі люди не проукраїнсько налаштовані. Як на мене, найбільша біда цієї влади полягає не в тім що вона не проукраїнська, а в тому, що вона надто строката.

• Як на мене, найбільша біда цієї влади полягає не в тім що вона не проукраїнська, а в тому, що вона надто строката

Вона настільки фрагментарна, там зібрані настільки різні люди – різних поглядів, життєвих, економічних, політичних, ідеологічних, що зібрати до купи чи банально спрогнозувати, яким буде той чи інший наступний крок влади, неймовірно важко, саме через те, що там немає якихось цілісних, фундаментальних речей, які об’єднують цих людей. Це люди з різних планет подекуди. Яким чином вони будуть вибудовувати подальшу тактику, мені дуже важко спрогнозувати. Це спостерігається і по законопроектах, адже там буває так, що під одним авторством є законопроекти, які є дуже ліберальними, а інші, які фактично закручують гайки. І це подається від одного комітету і автори одні й ті самі.

Андрій Куликов: Ваш коментар щодо історії з Мендель та Андрушком. Прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель нещодавно відштовхувала журналіста «Радіо Свобода» Сергія Андрушка від президента та Андрія Богдана, щоб він, якщо і поставив запитання, то, принаймні, не почув відповіді.

Сергій Рахманін: Я вчора передивився це відео, і трохи закляк, чесно скажу. І як донедавна журналіст, і як віднедавна політик. Можна як завгодно ставитися до Андрушка, і до Мендель, можна так чи інакше ставитися до Зеленського, і до його відношення до преси, прес-секретар не має кидатися на журналіста. Це виглядало дикувато. В мене впала щелепа, я вперше таке бачу.

Що мене зараз непокоїть? У чинної влади величезна підтримка, така ж величезна підтримка у чинного президента. Мене трохи бентежить, як людину, як спостерігає за політикою дуже давно і має право висловлювати свою точку зору, дещо споживацьке ставлення президента до всього, що знаходиться довкола. Споживацьке ставлення до уряду, споживацьке ставлення до парламенту, споживацьке, зверхнє ставлення до преси.

• Мене трохи бентежить дещо споживацьке ставлення президента до всього, що знаходиться довкола. Споживацьке ставлення до уряду, споживацьке ставлення до парламенту, споживацьке, зверхнє ставлення до преси

Це все обслуга, яка має коритися і підпорядковуватися йому, тому що він є популярним.  Це дуже хибна історія, тому що сьогодні в тебе 75%, а завтра — -30%. І це відбувається дуже швидко, в тому числі, і через те, що ти зверхньо і споживацькі ставишся до категорії людей і до державних інститутів, які є незалежними від тебе, незалежно від того, скільки в тебе повноважень, яке твоє прізвище і який в тебе рейтинг популярності. Це та штука, на яку ловилася величезна кількість політиків в різних країнах.

Андрій Куликов: Ваше ставлення щодо зняття мораторію на продаж землі?

Сергій Рахманін: Ми вважаємо, що мораторій на продаж землі має бути знятий, але має бути чітка демократична процедура, і обов’язково – земля не може бути товаром для іноземців.

Андрій Куликов: Наскільки ви готові підтримувати Суспільне мовлення?

Сергій Рахманін: Я вважаю, що підтримка Суспільного мовлення – це обов’язкова вимога суспільства має бути до влади, бо інакше в нас свободи слова в повному розумінні не буде.

Андрій Куликов: Ваше ставлення щодо кримськотатарської територіальної автономії?

Сергій Рахманін: Якщо ми говоримо про позицію фракції, то ми не проговорювали це. Моя особиста точка зору: я активний прихильник того, що Крим має бути кримськотатарською національною автономією.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.