2 грн. на день держава виділяє на медичні потреби засудженого, — Нєцвєтаєв

Моніторинг умов утримання засуджених у слідчих ізоляторах і виправних колоніях провели представники департаменту з реалізації Національного превентивного механізму Офісу Уповноваженого ВР України з прав людини. Про те, що вдалось виявити, ведучі Михайло Кукін і Олена Терещенко говорять з завідувачем відділу моніторингу пенітенціарних установ Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Євген Нецвєтаєв.

Олена Терещенко: Одним из требований ЕС по вступлению и адаптации украинского законодательства является приведение в некое соответствие европейским нормам пенитенциарных учреждений. По результатам мониторинга вашего офиса омбудсмена, насколько мы далеки от этих норм?

Євген Нєцвєтаєв: Практика показує, що не завжди умови утримання засуджених у слідчих ізоляторах чи виправних колоніях відповідають навіть національним нормам.

Національний превентивний механізм в Україні діє з 2012 року. Він передбачає систему незалежних моніторингових візитів представниками уповноваженої Верховної Ради разом з представниками громадськості.

Олена Терещенко: С каким проблемами чаще всего сталкиваются заключенные?

Євген Нєцвєтаєв: Тут має місце переповнення камер. Наприклад, у слідчих ізоляторах на 20 м² можуть знаходитись 10 людей.

Зокрема, в Оріхівській виправній колонія № 88 Запорізької області температура в робочому приміщенні психолога складала +3 °С, а житлових приміщеннях засуджених — +13 °С.

Часто в колоніях сиро, а на стінах є грибок.

Михайло Кукін: Ви тільки констатуєте, чи можете якось впливати на ситуацію?

Євген Нєцвєтаєв: Відповідно до чинного законодавства, існує певний механізм реагування за результатами виявлення порушення прав засуджених.

За кожним зверненням, в якому є інформація про порушення прав засуджених, відкривається провадження і проводяться певні дії.

Після кожного моніторингового візиту, складається звіт, що направляється в міністерство юстиції.

У разі виникнення прецедентів, що вимагають негайного реагування, направляється подання на ім’я Генерального прокурора.

Олена Терещенко: Можете рассказать о примерах изменений к лучшему условий в учреждениях содержания заключенных?

Євген Нєцвєтаєв: Під час візиту до одного з таких закладів Одеської області, до нас підійшов засуджений, який повідомив про те, що не отримує медичної допомоги.

За результатами вжитих нами заходів він тепер отримує належне лікування в центрі Амосова.

Олена Терещенко: Какие системные изменения нужно сделать, чтобы подобных нарушений больше не возникало?

Євген Нєцвєтаєв: Потрібна нова законодавча база і певна реформа, що вже планується міністерством юстиції.

Олена Терещенко: Правда ли, что наличие производства в таких учреждениях — скорее исключение, чем правило?

Євген Нєцвєтаєв: В радянський системі засуджений мав працювати, на даний час, праця — це не обов’язок, а право. Тобто засуджений може працювати, а може не працювати.

Та чи може установа виконання покарань і Державна пенітенціарна служба забезпечити працею усіх охочих? Крім того, у засуджених відсутня мотивація до праці.

Зокрема один засуджений поскаржився на те, що він працював на виробництві, але навіть після цього йому не вистачило коштів на те, щоб купити продукти харчування і засоби першої необхідності.

За результатами перевірки виявилось, що в окремих випадках йому нараховували тільки 4 гривні за місяць, а ще частину грошей відраховували відповідно до чинного законодавства.

Олена Терещенко: Если человек не работает, откуда берутся эти отчисления?

Євген Нєцвєтаєв: З 126 гривень, які виділяються державою на денне утримання засудженого.

За результатами перевірки виявилось, що 99 гривень — це зарплата адміністрації і персоналу, 2 гривні йде на медичні потреби, а 15 гривень — на харчування.

Олена Терещенко: Офис омбудсмена занимается проблемами заключенных, которые находятся на оккупированных территориях?

Євген Нєцвєтаєв: За рішенням Ради національної безпеки і оборони проблемами вивезенням засуджених на підконтрольні території має займатись Міністерство юстиції. Це відбувається за бажанням самого засудженого. Останнім часом було передано 67 осіб.

Справа в тому, що законодавство України передбачає певні пільги для засуджених, на підконтрольних територія таких пільг немає.