facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

59,1% шкіл підконтрольної Донеччини викладають державною мовою, — Стокоз

Внутрішня інформаційна політика, реформа освіти, соціальні проблеми та культура — основні напрямки, за якими має працювати Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. Так вважає чиновник

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань Ігор Стокоз розповідає про культурне життя області та роботу з переселенцями.

Сергій Стуканов: Як вам вдається працювати за 14 гуманітарними напрямками?

Ігор Стокоз: Зараз напрямків уже не 14, а менше. Їх 11. Я б не сказав, що це легко, але результати показують, що таки вдається. За свої 54 роки я ніколи так не працював.

Сергій Стуканов: Які з цих напрямків ви вважаєте провідними для Донецької області?

Ігор Стокоз: Завдання нашої команди полягає в тому, щоб зробити перезавантаження, тому найважливіші напрямки — це внутрішня інформаційна політика, реформа освіти. Беручи до уваги те, що в області сьогодні на обліку перебувають близько 602 тисяч внутрішньо переміщених осіб, до завдань можна додати соціальну сферу. Не менш важливі культура та інші напрямки роботи.

Ми маємо показати і громадянам, які вибрали Україну, і мешканцям непідконтрольних територій всі переваги життя в Україні.

Сергій Стуканов: В стінах міністерства освіти і науки було засідання, на яке приїхали представники освітяни з Донецької області. Вони зауважили, що в школах працюють люди, котрі не є носіями української ідеї.

Ігор Стокоз: Я знаю про цю ініціативу. Такі заходи потрібні. Але я знаю не одну школу в Києві, де є такі вчителі. Якщо ми визнаємо, що є демократичним суспільством, що ми рухаємося в бік європейських цінностей, то і в цьому напрямку треба діяти законним шляхом.

Так, сьогодні подекуди є такі вчителі. Донецька обласна адміністрація не має можливості звільнити того чи іншого вчителя, керівника освіти в місті, бо це прерогатива міського самоврядування.

З першого вересня 59,1% шкіл викладають виключно державною мовою. Це більше, ніж торік. Якщо ми виключимо два великі міста Краматорськ та Маріуполь, то було б близько 82%.

Тетяна Курманова: Ви колись казали, що в Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації є великі проблеми з кадрами.

Ігор Стокоз: Сьогодні ми вирівнюємо цю ситуацію. У нас оголошено низку конкурсів на заміщення вакантних посад.

Є департаменти, у яких 62% заповненості, у деяких — 50%, 35%. На останній апаратній нараді голова Донецької ОДА поставив завдання: зробити нові штатні розписи, якщо ми з наявним штатом виконуємо необхідний обсяг роботи.

Тетяна Курманова: Слухач питає у вас: «Що зараз коїться в Донецькому обласному управлінні культури, де звільняють кращі кадри?».

Сергій Стуканов: Кажуть, що голова цього управління Аліна Певна створила такі умови, що довелося піти з посади Олександрі Папіній, Марині Ємцевій та Денису Філякову.

Ігор Стокоз: Я знаю, що це особиста війна Максима Потапчука з Аліною Певною. Сьогодні українське суспільство заточене на негативі. Максимові Потапчуку пропонували посаду голови управління, але він відмовився.

Культурне життя області — це заслуга Аліни Певної. Це виступ «Океану Ельзи», виставка Вайсберга, мурал в Авдіївці. Мене розчаровує, коли люди переносять особисту неприязнь у публічну площину.

Тетяна Курманова: Які останні новини щодо переселенців з Куяльника?

Ігор Стокоз: Вчора ми забрали другу партію. Ми таки відремонтували 9-й корпус, зробили ремонт, пандуси, відновили роботу котельної, відремонтували котли, зробили новий циклон, завезли паливо. Другий день працює опалення. Вчора Павло Жебрівський особисто зустрів переселенців. Зараз вирішується, яким чином далі буде функціонувати цей заклад. Позиція Павла Жебрівського така: це має бути заклад для переселенців з інвалідністю. Зараз ми з’ясовуємо, яким чином здійснювати фінансування цього закладу.

Сергій Стуканов: Цього року ви організовували масові заходи, котрі б сприяли патріотичному вихованню?

Ігор Стокоз: Цього року відбувалися змагання «Сокіл» («Джура»). Минулого тижня у нас відбувся черговий етап фестивалю «Веселка».

Цього року ми вивозили значну кількість дітей з сірої зони до Святогірська. Там ми організовували наметові містечка за участі «Пласту».

Сергій Стуканов: Які у вас плани на майбутній рік? Зараз формується бюджет, уже потрібно закладати кошти.

Ігор Стокоз: Ми хочемо зробити постійну платформу обміну студентства.

Тетяна Курманова: Чи є зараз проблеми з чергами на пропускних пунктах?

Ігор Стокоз: Черги є. На вихідних більше людей, в будні — менше.

Сергій Стуканов: Волонтери возять багато книжок на Донбас. Чи працює ваше управління над тим, щоб створювати сприятливі умови для книгарень?

Ігор Стокоз: Я опікуюся цим особисто. Після того, як я зустрівся в Бахмуті з паном Деримедвідем і його книгарнею, на якій написано, що одна українська книгарня на Донбасі варта не менше, ніж 20 танків. Я буду зустрічатися з людьми, які будуть відкривати українські книгарні. У мене вже є домовленість з головою Покровська щодо цього питання. Ми можемо сприяти, але це мають бути приватні ініціативи. Львів — це добре, але Донеччина потребує Форуму видавців. Це було б набагато драйвовіше.

Донеччина потребує українського контенту.

Тетяна Курманова: До вас приїжджали представники парламенту Великобританії. Чи будуть якісь наслідки візиту?

Ігор Стокоз: Безумовно. Ми дуже вдячні британським парламентарям, які приїхали особисто на власні очі побачити те, якими є наслідки «русского мира».

Поділитися

Може бути цікаво

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У харчуванні варто віддавати перевагу овочам — експерт Громадського здоровʼя

У харчуванні варто віддавати перевагу овочам — експерт Громадського здоровʼя

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог