700 метрів «буферної зони» в Криму росіяни вважають своєю територією, — Скрипник

Говоримо про підсумки семінару «Права людини в Україні: ключові проблеми та досягнення», який відбувся у Брюсселі

Ведучі

Олена Бадюк,

Михайло Кукін

Гостi

Ольга Скрипник

700 метрів «буферної зони» в Криму росіяни вважають своєю територією, — Скрипник
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_kyivdonbass-17-03-25_slripnik_kriklivenko_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_kyivdonbass-17-03-25_slripnik_kriklivenko_0.mp3
700 метрів «буферної зони» в Криму росіяни вважають своєю територією, — Скрипник
0:00
/
0:00

Гості ефіру — керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та керівник секретаріату Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко.

Михайло Кукін: О чем шла речь в Брюсселе?

Ольга Скрипник: Стоит говорить о двух блоках проблем. Это права человека на территории, подконтрольной украинской власти, и проблема, связанная с оккупированными территориями.

Семинар был построен двумя блоками. Первый блок касался Крыма и Донбасса. Крымская правозащитная группа выступала именно в этом блоке. Вторая часть касалась судебной реформы.

Важно понимать, что реформы, которые происходят на подконтрольных Украине территориях, плотно связаны с решением многих проблем на оккупированных территориях.

Богдан Крикливенко: На семінарі весь час були присутні працівники Европейської комісії, керівники відділів міжнародного співробітництва, дотримання прав людини.

Михайло Кукін: Яка конкретна користь цього заходу?

Богдан Крикливенко: Реальність така, що інформації ні для Брюсселя, ні для Страсбурга, ні для Женеви, ні для Нью-Йорка забагато бути не може. Основна ідея полягала у тому, щоб вони могли отримати інформацію від першоджерел.

Олена Бадюк: Чи говорили про санкції?

Богдан Крикливенко: Так, за результатами цього семінару був підготовлений документ. Це рекомендації. Однин з ключових пунктів — зберігати санкції, які вже є, та думати про варіанти розширення санкцій. Ми очікуємо, що організатори фіналізують цей текст, що він буде опублікований.

Після семінару були додаткові зустрічі з деякими представниками держав ЄС, з якими ми окремо обговорювали необхідність підтримки санкцій.

Михайло Кукін: Чи була створена «дорожня карта» дій ЄС щодо реформ в Україні?

Ольга Скрипник: Конкретні пропозиції обговорювалися. В практичному плані було корисно, що ті рекомендації, які ми пропонували, ми могли одразу проговорити з єврочиновниками, щоб зрозуміти, наскільки вони готові це підтримати.

16 березня була окрема резолюція Євросоюзу щодо політв’язнів. Кримською правозахисною групою був створений перелік суддів, які причетні саме до політв’язнів. Це кримські судді. Серед них є громадяни України та громадяни РФ. Це не всі судді, які виносять рішення. Це ті судді, які свідомо позбавляють волі наших громадян, коли жодних доказів немає. Ми говорили про персональні санкції.

Щодо «дорожньої карти», то рекомендації стосувалися не тільки ЄС, а й України.

Ми обговорювали створення посади Спецдоповідача Євросоюзу з питань Криму та неконтрольованих територій Донбасу, говорили про те, яким може бути формат щодо Криму.

Олена Бадюк: Випадок вашого затримання обговорювали?

Ольга Скрипник: Випадок показав серйозну проблему, яка стосується того, що жодних нейтральних буферних зон не існує. Одразу після українського КПП є територія, яка контролюється РФ, вона починається задовго до російського КПП. І російська, і українська сторона визнали, що перед нашим приїздом був знятий російський прапор, що не дало можливості візуально розмежити територію. Свідомо ми б ніколи не потрапили в цю ситуацію.

Там, де закінчується територія, яку контролює Україна, повинне бути оголошення, щоб люди розуміли, що це не 700 метрів нейтральної зони, а одразу почалася територія, яка контролюється державою-агресором, там Україна не має можливості нас захистити.

Ми говорили про цей випадок з міжнародними організаціями, з ОБСЄ, місією ООН. Вони також вважали, що є якась нейтральна територія.

На цих 700 метрах може відбутися будь-що.