Активність й ефективність депутата — часто протилежні речі, — аналітик КВУ про три роки роботи Ради

В студії Громадського Радіо — аналітик КВУ, куратор аналітичної групи проекту «Дослівно» Денис Рибачок.

Михайло Кукін: Чи є якісь несподіванки в цьому аналітичному дослідженні?

Денис Рибачок: Певні несподіванки є. Всі на певному інтуїтивному рівні розуміють, наскільки «добре» працює Верховна Рада, якщо брати відвідування, голосування і якісь подібні речі. Коли дивишся на конкретні цифри і розумієш, наскільки в деяких аспектах ситуація є не надто позитивною, то тоді можна здивуватися. Особливо цікаво, якщо ми говоримо про роботу лідерів фракцій. У цьому дослідженні ми частково акцентували на тому, щоб подивитися, як працюють ті люди, які мали б працювати краще за всіх, бути прикладом для своїх депутатів, і побачили доволі цікаві висновки, які багато в чому були несподіваними, зокрема щодо участі у голосуваннях.

Михайло Кукін: До першого листопада цього року у Верховній раді зареєстровано 10 тисяч 327 законопроектів. Це багато чи мало?

Денис Рибачок: Це не просто багато, це рекордний показник в історії українського парламентаризму. 10 тисяч законопроектів — це абсолютно ненормальна ситуація. Фактично парламент працює у форматі конвеєру зі штампування законопроектів. Значна частина з цих 10 тисяч — це певний неякісний продукт. Є висновки експертних організацій, які це підкреслюють.

Михайло Кукін: Це самопіар депутатів, тому що більшість цих законопроектів підготували саме депутати, а це не дуже характерно для справжньої парламентсько-президентської республіки, де такі законопроекти має продукувати уряд. Правильно?

Денис Рибачок: З 10 тисяч законопроектів 9 тисяч подали народні депутати, решту — президент і Кабінет міністрів. Ви правильно зазначили, що Україна є парламентсько-президентською республікою, фактично в таких моделях ключову законодавчу роль має відігравати уряд, тому що він відповідальний за те, щоб ці закони реалізовувати. Я думаю, що всі знають, що в Україні є проблема не стільки неякісного законодавства, стільки того, що це законодавство не виконується. І це одна з причин. З іншого боку, є ще ситуація щодо того, скільки законопроектів з того, що подає уряд, стають законами. Це також проблема. Лише 23% законопроектів уряду стають законами. Решта, майже 80%, законами не стають.

Михайло Кукін: Натомість дивіться, які красиві цифри в парламентсько-президентській республіці у самого президента. З його поданих 131 проекту 100 стали законами, тобто це понад три чверті.

Денис Рибачок: Станом на зараз президент України є, так би мовити, найуспішнішим законодавцем, тобто 76% його законопроектів стають законами. Але якщо ми порівняємо з попередніми парламентами, то побачимо, що цифри співмірні. І у Януковича, і у Ющенка свого часу були приблизно такі ж показники. Вони відрізнялися, але це були більші показники, ніж у уряду чи народних депутатів.

Михайло Кукін: Давайте перейдемо до активності та результативності роботи лідерів фракцій. Для мене не було несподіванкою те, що Юрій Бойко не є ефективним в законодавчому платі, а от те, що Ляшко є найменш ефективним з лідерів фракцій, для мене несподіванка.

Денис Рибачок: Ми повинні розрізняти активність політиків і те, як вони працюють в парламенті. Активність на камери і ефективність роботи в парламенті — це часто дві протилежні речі. Якщо ми подивимось на всіх лідерів фракцій, то побачимо, що найбільш ефективними є ті лідери фракцій, які є найменш публічними. Це Герасимов з БПП, Бурбак з «Народного фронту», Березюк з «Самопомочі». Олег Ляшко, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко часто демонструють низькі показники ефективності у парламенті.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.