Аптеки, які реалізують наркотичні засоби, приховують інформацію про торгівлю ними. Дослідження

Як показало дослідження, чотири з п’яти (переважно комунальних) аптек України порушують законодавство про доступ до публічної інформації

Коментує Олександр Ткаченко, експерт Інституту аналітики та адвокації, який і вирішив провести це дослідження і направити аптекам відповідні запити.

Наталя Соколенко: Чому ви зацікавились діяльністю аптек, які продають наркотичні засоби?

Олександр Ткаченко: Людей, які потребують якісного знеболення, в Україні дуже багато. Є інформація, що всі вони не забезпечуються цим знеболюванням. Тому ми і вирішили подивитися, скільки люди отримували його. Саме аптеки реалізовують ці препарати, а тому володіють цими даними.

Нам довелося звертатися саме до аптек, які мають відповідну ліцензію на роботу з наркотичними препаратами, а таких в Україні 281 станом на кінець минулого року. Відтак, ми поставили перед собою наполеонівські плани і сформували 281 запит, відправили електронною поштою. Ми запитали, скільки вони реалізували наркотичного знеболення.

Ми отримали близько 50 позитивних відповідей, коли нам в тому чи іншому вигляді надавали інформацію. В переважній більшості нас просто ігнорували, в меншості надавали відповідь, мовляв, інформація секретна, або вони не є розпорядниками, або часто писали, що всю інформацію, яка в них є, вони подали в щорічних звітах до Держлікслужби.

Дійсно, такі заклади щороку формують звіти. Але в цих звітах є загальна цифра по кількості реалізованих препаратів: вони не роблять розбивку: окремо лікарні, окремо пацієнти. Ми ж для себе ставили за мету подивитися, скільки отримують пацієнти.

Наталя Соколенко: Чи є припущення, чому аптеки приховують цю інформацію і чи можуть виникати підозри, що ці наркотичні знеболення йдуть не туди, не тим пацієнтам, які їх потребують насправді?

Олександр Ткаченко: Тут все, що можна говорити, це виключно припущення. Ми охопили всю територію України: якщо в одному регіоні була одна інформація, в іншому вона вже інша. В одному регіоні це могло бути елементарне небажання копирсатися в усіх журналах, виводити окремі цифри. В окремих випадках ми зіткнулися з відвертим супротивом, коли окремі регіони абсолютно саботували. Нам ставало відомо, що вони телефонували одне одному, питали, чи отримували запит і разом вирішували не надавати інформацію.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.