facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Батьківщина» підтримає постанову ВР про візовий режим з РФ, — Веригіна

Бабця, яка хоче сходити в Росію за хлібом, та гибель наших українських хлопців в сусідньому Станично-Луганському районі — неспівставні речі, — наголошує екс-очільниця Луганської ОДА

«Батьківщина» підтримає постанову ВР про візовий режим з РФ, — Веригіна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ірина Веригіна, керівниця громадського руху «Сила права», колишня виконуюча обов’язки Луганської обласної державної адміністрації, говорить про відведення військ та перспективи прийняття візового режиму з Росією.

Тетяна Трощинська: Ми другий тиждень говоримо про рішення розвести війська уже другий тиждень. Не вщухають переживання і побоювання, пов’язані з самими мешканцями, які досі протестують. Протест вилився у вчорашнє звернення депутатів Станично-Луганської районної ради до голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза з тим, щоб ще раз подивитися на місцевість та об’єктивно оцінити цю можливість.

Ірина Веригіна: Для мене ця тема дуже болюча, тому що у 2014 році ми звільнили Станично-Луганський район. Там були запеклі бої. Дуже багато наших українських хлопців полягли саме в Станично-Луганському районі.

Ми раділи, коли звільняли кожен метр української землі.

Станично-Луганський район був постійно під обстрілами. Ми згадуємо друге липня 2014 року, коли «Градами» з боку Луганська крили цей район, коли загинуло дуже багато мирних мешканців, загинула 5-річна дитина. Мешканці Станично-Луганського району також це не забули. Вони усвідомлюють, що, якщо українські війська відійдуть, то вони будуть знаходитися в «сірій» зоні. Як вони там будуть жити? В цій зоні буде знаходитися і лікарня, і приміщення МВД, і СБУ, і «Ощадбанк», і пенсійний фонд, і райдержадміністрація, і районна рада, і ТЕС.

Чомусь не згадують, що у 2016 році наприкінці червня — на початку липня бойовики зайшли на міст Станично-Луганського району. Вони уже захопили частину території, яка була їм непідконтрольна. Хто поставив цей пункт в порядок денний в Мінських перемовинах? Я вважаю, що це терористи. Вони дуже зацікавлені захопити Станично-Луганський район. Бо поблизу знаходиться ТЕС, за неї йшли бої в 2014 році. Вони розуміли, що це стратегічний об’єкт. Він неї енергію отримує вся територія Луганської області.

Я б хотіла, щоб ті люди, які підписують якісь документи, прислуховувалися до думки і голови обласної військово-цивільної адміністрації, тому що ця людина зараз знаходиться там, вона бачить настрої людей.

В Золотому українські війська відвели на два кілометри, а терористи залишилися на своєму місці. На території, звідки українські війська відвели свої сили, знаходяться дитячі садки, школи, шахти. Хто буде відповідати за безпеку цих людей. Я не повірю, що розвідка терористів не буде ходити тією територією. Місія ОБСЄ працює до 17 — 17.30, а після територія залишається безконтрольною. Її ніхто не контролює. Гарантії щодо відведення військ взяла на себе Україна. А з іншої сторони хто? Терористи? Росія ж не взяла на себе гарантії.

Тетяна Трощинська: Але ж Росія і не візьме на себе відповідальність.

Ірина Веригіна: Але потрібно тиснути на Росію, щоб вона це визнала. У нас війна триває 2,5 роки. У нас не розірвані дипломатичні відносини з Росією. Я про це казала. Потрібно було вже давно розірвати дипломатичні відносини. Наші українські громадяни не є захищеними на території РФ. Але ми можемо залишити там консульство, яке буде допомагати нашим українським громадянам. Іде війна з країною-агресором. Уже є перший крок. Є постанова ВР від 27-го січня 2015 року про те, що Росія є країною-агресором.

Як же можна з країною-агресором зберігати дипломатичні відносини?

Тетяна Трощинська: Як ви ставитесь до ідеї візового режиму з Росією?

Ірина Веригіна: Я підтримую її, вважаю, що це потрібно було зробити давно. Це питання розглядалося ВР ще навесні 2016 року. Уже розглядалося, що ось-ось винесуть на порядок денний це питання, але його виносити побоялися. Але я вважаю, що голосів у ВР достатньо для того, щоб прийняти таке рішення. Фракція «Батьківщина» підтримає це рішення. Ми розуміємо, що потрібно ввести візовий режим з Росією.

Олена Бадюк: Чи достатньо в української влади ресурсу для реальної імплементації цього рішення?

Ірина Веригіна: Тут потрібно, щоб була політична воля президента. Франція БПП голосує так, як скаже президент. Ми будемо бачити в четвер через голосування БПП позицію президента.

Тетяна Трощинська: Давайте уявимо візовий режим на місцевості. Як його сприймуть люди?

Ірина Веригіна: Зараз за хлібом на територію Росії не ходять, тому що кордон став більш жорстокий. Не все місцеве населення підтримує введення візового режиму. Але ми повинні думати про державу, про захист нашої території, громадян. Коли якась бабця хоче перейти за хлібом чи піти купити молоко, а в сусідньому Станично-Луганському районі гинуть наші українські хлопці, то це неспівставні речі. Людське життя — понад усе.

Я згадую 2014 рік, коли заходила українська армія, коли мешканці блокували дорогу, вони дуже боялися. Зараз вони бачать, що українська армія — це захисники. Вони не відпускають українську армію, бо бачать, що на території «ЛНР» не має життя зовсім.

Олена Бадюк: Якщо рішення тристоронньої контактної групи щодо демілітаризації не буде виконано, які наслідки можуть бути для України?

Ірина Веригіна: Для України, я думаю, не буде ніяких наслідків. «Мінськ» себе вичерпав. Потрібно шукати новий формат перемовин, садити за стіл перемовин саме Росію. Потрібно, щоб на всіх дипломатичних документах стояв підпис Путіна.

Потрібно тиснути на Росію так, щоб Путін, його діти, та його онуки віддавали борги нашим українським громадянам.

Олена Бадюк: Які додаткові переваги українцям надасть візовий режим?

Ірина Веригіна: Я думаю, це буде більш політичне рішення.

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО