Білоруськими міліціонерами, які розповіли мені про сина, зацікавилися, — батько Павла Гриба

Гість ефіру — український прикордонник, батько затриманого Павла Гриба Ігор Гриб.

Ірина Ромалійська: Шість днів минуло з того часу, як українські консули змогли відвідати Павла.

Ігор Гриб: Ця зустріч відбулася, на жаль, не так, як ми хотіли. Там були присутні представники або цього СІЗО, або спецслужб РФ, які не давали ставити питання, які нас цікавили (вони стосувалися умов утримання та справи).

Ірина Ромалійська: Що консули розповідають про стан Павла?

Ігор Гриб: Коли ти бачиш людину вперше в житті протягом 50 — 60 хвилин і не є медиком, як ти можеш надати оцінку?

Ірина Ромалійська: Можна помітити сліди силового втручання. Чи був він побитий?

Ігор Гриб: Не забувайте, що минув майже місяць. Відповідно до міжнародного законодавства про затримання громадянина України владою Росії мають повідомити в триденний термін і надати доступ консулів. Цього зроблено не було.

Він був одягнений в одяг, який закривав тіло до шиї. На жаль, вони побачили, що у Павла з’явилися виразки на обличчі і шиї. Я радився з лікарями. Можливо, це від відсутності ліків.

Читайте також: РФ не дозволяє передавати Павлу навіть медикаменти, — Ігор Гриб

Ірина Ромалійська: Ви на останньому ефірі на Громадському Радіо казали про те, що досі не отримали відповідь від Росії на ваше прохання, щоб до нього допустили українських лікарів. Зараз вже отримали?

Ігор Гриб: Нічого. Жодного документа я особисто не отримував. МЗС України повідомило, що надійшов офіційний лист про те, що Павло знаходиться в СІЗО №5. 

Ірина Ромалійська: Давайте нагадаємо, як він туди потрапив.

Ігор Гриб: Він поїхав до Білорусі, незважаючи на те, що ми з дружиною не хотіли пускати його туди. Він домовився з дівчиною, з якою переписувався більше півроку.

Раніше він казав щось про зустріч з нею у Грузії, але потім якось це питання затихло у зв’язку з тим, що Грузія далеко. 

Він не приїхав з Білорусі, я оперативно поїхав по слідах. Гомельські міліціонери (я їм дуже вдячний) надали інформацію про те, що Павло знаходився в розшуку, оголошеним ФСБ Краснодарського краю. До мене дійшла інформація, що відносно цих міліціонерів зараз чиняться якісь дії. 

Ірина Ромалійська: Громадянин України їде в незалежну країну. Там його викрадають і передають спецслужбам іншої країни. Вони нібито запевняли наших дипломатів, що за цим фактом ведеться якась перевірка.

Ігор Гриб: Кожен громадянин України, який перетинає кордон з Республікою Білорусь, має розуміти, що він автоматично потрапляє в сферу діяльності РФ. Чому? Коли Павло проходив прикордонний контроль на пункті пропуску, прикордонники до нього питань не мали. Значить прикордонники отримали від когось відповідну команду. Спецслужби РФ взаємодіяли зі спецслужбами Республіки Білорусь.

Я подав заяву на Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь і на обласне управління міліції Гомельської області. Мені була відповідь про те, що вони почали відповідні дії. Зараз мені надійшла інформація, що вони призупинили ці дії (не зупинили). Завтра я зроблю відповідний запит стосовно мотивації зупинки.

Ірина Ромалійська: В Україні також була порушена кримінальна справа про зникнення?

Ігор Гриб: Якщо громадянин зникає, надходить заява до МВС, то порушується кримінальна справа.

Ірина Ромалійська: Що українські силові органи можуть зробити в юридичному плані?

Ігор Гриб: Встановлення факту перетину кордону, встановлення можливих мотиваційних речей. Це має бути проведено, щоб ми могли підготувати відповідні матеріали, наприклад, до Європейського суду з прав людини.

Ірина Ромалійська: Ви думаєте, що Павло був в полі зору? Чи це випадковість, що його затримали?

Ігор Гриб: На мою думку, це могла бути будь-яка активна громадсько-політично людина, яка могла потрапити в мережу відстеження РФ.

Ірина Ромалійська: Чи співпрацюєте ви з родичами інших політв’язнів?

Ігор Гриб: Мені приємно, що мене запросили до об’єднання родичів політв’язнів. Ми добиваємося того, щоб в Україні був створений орган, який займається цим питанням.

Ірина Ромалійська: Як ви плануєте надалі вибудовувати свої дії щодо визволення сина?

Ігор Гриб: Все, що можна і не можна, я робитиму як батько. Я і не знав, що я сам можу робити стільки речей. Користуючись нагодою, я хочу звернутися до всіх: поки ми живемо в Україні, ми повинні підтримувати ту конституційний лад і ту демократію, яка є, не допускати сповзання до обмеження громадянських прав людей; не забувайте, що країни навколо нас не зовсім безпечні. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.