Брати по зброї: чому козакам і кримським татарам вдалося виграти Конотопську битву?

У студії говоримо з Андрієм Іванцем, кандидатом історичних наук, координатором Таврійської гуманітарної платформи та модератором дискусії про українсько-кримськотатарське братерство по зброї, а також з Олексієм Дорошенком, президентом “Гетьманського фонду Петра Дорошенка”.

“В силу того, що ми довгий час мали напівколоніальний стан, на жаль, в суспільства не було широкого доступу до дуже важливих подій у нашому минулому. Одним із таких моментів і була Конотопська битва. Зрозуміло, чому в радянський час про неї не говорили. В радянський час були поширені міфологеми “навіки разом”, так зване “возз’єднання” і Переяславська рада як “возз’єднання України і Росії”.

Хоча це мало характер фактично військового союзу, не зовсім рівноправного, оскільки Українська гетьманська держава виникла як нова, а Московська вже існувала, хоч мала цікавий статус. І кримськотатарські історики вчора розповідали, що кримські хани фактично не визнавали суверенітету Московського царства і довгий час ще в ХVІІ столітті не визнавали їх як царів. А правителі Московської держави завжди зверталися до кримських ханів як до нащадків Чингісхана, як до Гераїв — саме як до царів. І це підкреслило нерівноправний статус в їхніх стосунках.

А коли виникає Українська держава, потрібна була зовнішня допомога, щоб вона встояла, бо ситуація для нової держави була складна. Тому був укладений Переяславський союз у формі протекторату московського царя над козацькою державою.

Але в радянський час це трактувалося як “віковічна мрія українського народу” приєднатися до братнього російського народу і все в такому дусі. А тут через п’ять років стається подія, що показує зовсім  іншу ситуацію.

28-29 червня 1659 року (за сучасним стилем 8-9 липня) українські війська в союзі з військами Кримського ханства розбили прекрасно озброєне і навчене російське військо — одне з найбільш блискучих військ Московського царства у XVII столітті. Коли стався розгром російського війська, яке чисельно переважало українське і кримськотатарське війська, в Москві цар Олексій Михайлович вийшов у чорному одязі в знак трауру, бо загинуло багато знатних осіб, які служили у війську і в Москві була велика паніка, бо багато жителів столиці Московського царства відправили на роботи з укріплення, бо остерігалися, що є небезпека продовження війни і походу на Москву”, — розповідає координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

А з Олексієм Дорошенком поговорили також і про популяризацію історії та роботу “Гетьманського фонду Петра Дорошенка”.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.