Був опір з боку перевіряючих органів, — голова проекту «Прифронтова інспекція»

Марія Зав’ялова: Расскажите о ситуации на КПВВ.

Андрій Богданович: Ми слідкували за роботою перевіряючих органів на контрольних пунктах «Зайцеве», «Новотроїцьке». За час цього моніторингу ми фіксували і порушення, і позитивні моменти. Результати нашого моніторинга ми планували направити до уповноваженому Верховної Ради з прав людини та в Донецьку адміністрацію.

Марія Зав’ялова: Как вы оцениваете то, что там сейчас происходит?

Андрій Богданович: Не все так погано, як на початку писали ЗМІ, але є і неприємні ситуації, з якими стикалися наші монітори. Наприклад, на «Зайцевому» був випадок, коли людина проїжджала контрольний пункт, залишила свій автомобіль на узбіччі і відійшла у справах.

Проїжджав прикордонник повз авто, подивився, що нікого нема, порізав шини і поїхав. Потім приїхала поліція і прикордонник зробив так, щоб у людини не було жодних претензій. Тобто люди, які перетинають КПВВ, залежні від прикордонників, тому на них легко впливати.

Ми стосовно цього надіслали звернення у Міністерство оборони і в Прикордонну службу, але відповідь була така: оскільки у людини претензій не було, отже інциденту немає.

Після того, як ми надіслали цю скаргу, через 2 дні хтось порізав намет нашої організації, який знаходиться на КПВВ.

Олексій Бурлаков: Насколько хорошо участники дорожного движения проинформированы о заминировании участков?

Андрій Богданович: У рекомендаціях, які ми відправили у відповідні органи, ми зазначили, що на ділянці КПВВ «Новотроїцьке» та нульовим блокпостом є, так звана, сіра зона. Удовж цієї траси, по якій їдуть люди, узбіччя заміновано. Були випадки, коли люди підривались. Там дійсно є таблички про замінування, але вони дуже малого розміру — формату А4, встановлені рідко. Іноді вони можуть просто валятися на землі.

Туалети встановлені на території пропускного пункту, а люди можуть довго стояти в чергах і знаходитися у цій сірій зоні.

Олексій Бурлаков: Чи були у вас перешкоди з боку прикордонників?

Андрій Богданович: На КПВВ за час нашого моніторингу працювало 2 групи прикордонників. Перша працювала дуже добре, навіть допомагали носити речі людям. А група, яка після них почала працювати, була дуже повільною. З їхнього боку було певне незадоволення, що хтось контролює їхню діяльність, але ми жодним чином не втручались.

У кінці січня їздила група керівництва Антитерористичного центру. Насправді, ми до кінця не знаємо, хто був у складі цієї групи. Вони приїхали, побачили наш намет і наказали його прибрати.

Спочатку нам сказали посунути його на 100 метрів від контрольного пункту. Ми відповідно намет прибрали, бо не хотіли жодної конфліктної ситуації. А коли наші монітори приїхали на наступний день, то їх взагалі не пустили на територію контрольного пункту.

Ми це пов’язуємо з тим, що ми пишемо певні скарги, фіксуємо певні порушення.

Марія Зав’ялова: Когда я была на пункте пропуска «Станица Луганская», то видела оторванные обложки советских паспортов. Видимо, люди хотели по ним пройти, но их не пустили. Сталкивались вы с таким?

Андрій Богданович: З такими випадками ми не стикались, проте інколи були неприємні випадки, коли прикордоннику чимось не сподобалась людина і її могли відправити в кінець черги. Також був випадок, коли у громадянина було більше, ніж 50 кілограмів вантажу і представник фіскальної служби погодився його пропустити, якщо той заспіває гімн України чи прочитає вірш Шевченка.

На нашу думку, саме такі дії провокують таке ставлення до України і роблять з людей сепаратистів.

Якщо дивитися в цілому, то пропускна система працює нормально, і нормально спілкуються прикордонники та представники фіскальної служби, але інколи трапляються такі випадки, про які я казав.

Більшість громадян найбільше скаржиться на великі черги.