Бюджет Києва: як не проїсти мільярди гривень?

Ми запитали в аналітика центру «CEDOS» Івана Вербицького.

Анастасія Багаліка: Дохідна частина бюджету на 2018-ий рік – це 49 мільярдів гривень, витратна частина – 38,8 мільярда. Чому, на ваш погляд, доходів більше, ніж витрат?

Іван Вербицький: Це знак того, що є якийсь профіцит, який можна якось використати, і мене в цій ситуації найбільше цікавить, як саме. Тому що історія, яка була у 2017-му році, це історія про те, як цей профіцит закопувати в асфальт, адже він витрачався значною мірою на ремонт доріг. Але цей ремонт доріг не передбачає певного якісного поліпшення, а просто заміну асфальту. Хоча можна було б змінити дизайн вулиці, можна було б зробити її більш безпечною та зручною.

Анастасія Багаліка: В цьому році основна частина бюджетних витрат – це знову ремонт доріг?

Іван Вербицький: Ні. Цього року в бюджеті передбачено будівництво метро на Виноградар – це 1,5 мільярди гривень. І це справді ті гроші, за які можна щось побудувати. Тому що, наприклад, на будівництво метро на Троєщину передбачено мільйони, не мільярди, а за мільйони метро збудувати не можна. Це означає, що місто ніби збирається розпочати будівництво метро на Виноградар наступного року, і це хороша новина.

Але основна проблема, як на мене, – як місто вирішує, на що потрібно витрачати гроші, а на що – ні. Сьогодні бюджет формується в результаті бюджетних запитів всіх розпорядників бюджетних коштів. Теоретично в Київраді мали б відштовхуватися від стратегії розвитку міста, від міських цільових програм, від своїх галузевих планів, однак якість цього прийняття рішення, на що витрачати гроші, залишає бажати кращого.

Стратегія розвитку Києва є, але вона не дає відповіді на питання: Київ – це місто про що? Що в Києві є пріоритетними галузями? Наприклад, Львів п’ять років тому обрав пріоритетною галуззю туризму і IT, і зараз видно якісну зміну міста. Стратегія розвитку Києва не передбачає якихось таких важливих віх. Відповідно, це просто якісь показники, які не дають стратегічної візії. Якщо ми реалізуємо бюджет наступного року, що місто отримає? Як підвищиться якість життя? Це залишається незрозумілим.

Анастасія Багаліка: В бюджеті на 2018-ий рік закладені гроші на планування метро на Троєщину. Саме будівництво поки що не закладено, і наскільки ми знаємо, воно буде відбуватися на кредитні гроші, а планування – на бюджетні. Сума, яка на нього виділяється, наскільки релевантна?

Іван Вербицький: Я не експерт в тому, скільки коштують фахові послуги людей, які займаються плануванням метрополітену, але з іншого боку, я знаю, що якщо ми говоримо про будівництво метро на Троєщину, то я б тут говорив про трохи інший аспект – наскільки взагалі потрібно зараз витрачатися на будівництво метро на Троєщину чи зробити якісь альтернативи.

Наприклад, вже кілька років в Києві ведуться розмови про те, щоб зробити швидкісні автобуси та тролейбуси через Московський міст, щоб пустити по Подільському мосту, коли він буде збудований, швидкісний трамвай, щоб зробити двосистемний трамвай-електричку, який би міг їхати по трамвайних лініях на правому і лівому берегах, а Дніпро переїжджати по залізничній колії. Це три варіанти того, як можна зробити швидкий позавуличний транспорт для мешканців Троєщини, який би міг вивозити їх швидко, якісно та комфортно вже в перспективі двох-трьох років, а не в перспективі 10 років. Тому що, навіть, якщо Київ отримає гроші вже в наступному році від китайських чи німецьких партнерів, все одно будівництво метрополітену, щоб воно дійшло до самої Троєщини, а не лише до Русанівських садів, буде тривати дуже довго – 10-15 років. Наразі передбачено поки будівництво як раз до Русанівських садів, і лише це будівництво буде тривати п’ять років за умови політичної волі, але ці п’ять років люди будуть змушені продовжувати їздити в тому транспорті, в якому вони їздять зараз. Проте, на систему альтернативи метро, яка могла б бути швидкою заміною на найближчий час, в цьому бюджеті виділено гроші, але тільки на проектування. Чомусь не вистачає чи то політичної волі, чи ще чогось, щоб це запрацювало вже зараз. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.