Чи створювати ОСББ в будинку, де половина мешканців — пенсіонери?
Як люди, котрі живуть на пенсію, зможуть сплачувати внески? Наскільки активно вони долучаються до створення ОСББ?
З юристом Марією Осипчук та головою правління ОСББ «Ракета» Євгеном Грінченко говоримо про участь літніх людей у роботі ОСББ.
Наталя Соколенко: Если половина жителей многоквартирного дома — пенсионеры, нужно ли пытаться создать ОСМД? Или лучше заключить договор с управителем?
Євген Грінченко: По моему мнению, начинать создавать ОСМД нужно. Надо, чтобы люди брали на себя ответственность за квадратные метры. Нужно прекращать ожидать, что кто-то будет приходить ремонтировать твою квартиру. Советское время прошло. Пенсионеры оставят квартиру для детей и внуков.
Наталя Соколенко: Смогут ли пенсионеры «потянуть» ту сумму, которую будет собирать ОСМД?
Євген Грінченко: Сейчас у нас есть тарифы, утвержденные региональной властью. Теоретически возможно управлять этим домом за эти суммы. Все зависит от того, как вы будете управлять им.
Наталя Соколенко: Если управитель поставит высокий тариф, что делать?
Марія Осипчук: Як показує досвід, пенсіонери і літні люди найвідповідальніше ставляться до виплат внесків на утримання будинків. Ми створювали ОСББ на вулиці Володимира Винниченка в Києві. Там старі будинки. Ініціаторами створення ОСББ були пенсіонери, які хочуть залишити квартири у хорошому стані для своїх нащадків. Вони знають, що можуть призначити управителя, тому беруть ініціативу у свої руки.
У нас призначення управителів відбувається в порядку конкурсного відбору, який уже затверджений мінрегіоном. За цим відбором органи виконавчий орган місцевого самоврядування має провести конкурс та призначити управителя для певних будинків. Раніше управитель призначався на 1 рік. За місяць до кінця терміну можна було розірвати договір. Зараз внесли зміни. Сторона має право розірвати договір і повідомити про це управителю не менше, ніж за два місяці.
Наталя Соколенко: Просто создать ОСМД?
Марія Осипчук: Механізм досить простий. Перша сходинка — це створення ініціативної групи. Вона має складатися не менше ніж 3 власників квартир і нежитлових приміщень.
Друга сходинка — отримання інформації про власників квартир. На ній виникають складнощі. До 2013 року ця інформація зберігається в Бюро технічної інвентаризації, після 2013 інформацію можна отримати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У випадку з БТІ інформацію мають надавати безкоштовно, але воно завантажене такими запитами. Вони будуть надавати цю інформацію із затримкою 2 — 3 місяці. За той час, поки ви чекаєте інформацію, можуть призначити управителя. Але є другий варіант, він дорожчий. БТІ надає таку довідку за 700-800 гривень за три робочі дні.
Пілся цього ініціативна група має поінформувати всіх власників про дату, день та час проведення установчих зборів, провести збори, зібрати 50% голосів пропорційно до площі за створення ОСББ та подати документи на державну реєстрацію. Наразі ОСББ реєструють 24 години. Після цього ОСББ отримує статус неприбуткової орагнізації і може починати свою роботу.
Чому стало простіше організувати ОСББ? У нас раніше було поняття «члени ОСББ». Забудовники цим користувалися. Вон истворювали ОСББ, записувал иу статуті, що для того, щоб стати членом ОСББ, потрібно сплатити 3 тисячі гривень. Люди таким чином були усунені.
Раніше на установчі збори мали приходити 50% власників. Зараз цього немає. Тих, хто не прийшов, можна було обійти і опитати.
Відповідальність зараз покладається тільки на власників.
Наталя Соколенко: Евгений, сколько денег вы собираете на капитальные ремонты?
Євген Грінченко: У нас собирается 50 копеек с квадратного метра на капитальный и текущий ремонт. Было заложено заменить все окна на энергосберегающие и проводить ремонты в подъездах. На собрании будем обсуждать дальнейшие затраты.
Платят все. Пенсионеры — самые ответственные. Чем больше у вас людей с субсидиями и льготы, тем лучше для вас. Субсидии и льготы предоставляет государство.