facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи зможе громада контролювати бюджет участі Києва?

Бюджет участі – це ті гроші міського бюджету, якими має розпоряджатися громада. Громадськість повинна сформувати наглядовий орган, який матиме необхідні права, в тому числі функцію апеляційного органу

Чи зможе громада контролювати бюджет участі Києва?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Такі висновки ворк-шопу, який провели у Хабі КиївСмартСіті представники громадських організацій/ініціатив, автори петицій до КМР та представники КМДА і КиївРади.

Гості в студії — Юрій Назаров, радник київського Міського голови, Сергій Лобойко — спів-координатор Kyiv Smart City, експерт Реанімаційного пакету реформ, керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА.

Ведучі — Олександр Близнюк та Ірина Ромалійська.

Олександр Близнюк: 19 жовтня відбулася зустріч активістів ініціативи Kyiv Smart City з КМДА  щодо врегулювання питань, які стосуються бюджету участі. Що таке бюджет участі і яким йому бути у Києві?

Юрій Назаров: Бюджет участі достатньо активно використовується у всьому світі. Громадяни самі визначають, на що вони хочуть витрати певну суму грошей. На наступний рік виділяється 50 млн гривень, і кожен мешканець міста Києва може запропонувати свій проект до 1 мільйона гривень. Якщо цей проект набере достатню кількість голосів, то Київська міська влада його має впровадити.

Ірина Ромалійська: Є сайт, куди можна подавати свої пропозиції? Як вони там розглядаються?

Сергій Лобойко: Так, є сайт. Першими результатами обговорення стало те, що КМДА продовжила терміни збору проектів до 6 грудня та замінено технологію ідентифікації для голосування зі сканів паспортів на сучасну – Банк-ІД, або цифровий підпис, або кратку киянина. Після 6 грудня планується 10 днів на голосування по цим проектам для визначення переможців.

Ірина Ромалійська: Тобто, якщо я хочу облаштувати дитячій майданчик біля будку, то маю подати проект. І якщо його підтримають необхідною кількістю голосів, то міська влада виділить на це кошти, так?

Юрій Назаров: Так, проекти і концепція Kyiv Smart City передбачає серйозну участь громадян у житті міста. Тобто проект може бути успішним лише в тому випадку, коли об’єднується влада та громада задля впровадження якихось ідей.

І Сергій як громадський діяч та ідеолог впровадження у Києві інструментів е-демократії, зокрема е-петицій, запропонував новий підхід до участі громадськості у бюджеті участі.

Сергій Лобойко: Так, щоб зробити бюджет участі дійсно громадським, ми організували першу відкриту зустріч, де зібралося більше 100 учасників, які представляють різні громадські організації, ініціативи міста Києва, куди долучилися представники КМДА та КиївРади. І питання, яке стояло на порядку денному, полягало в тому, щоб механізм бюджету участі розроблявся і контролювався активною частиною нашої міської спільноти.

Олександр Близнюк: Як цей бюджет формувався раніше, і чи існував він взагалі?

Сергій Лобойко: Такий інструмент впроваджується вперше. Минулого року в нас була спроба вести роз’яснювальну роботу, але реальних рішень і сум не було.

Тобто зараз вперше буде напрацьовано механізм за участі громади, який замість існуючого рішення міської адміністрації, буде схвалений рішенням Київради, і результати голосування мешканців буде обов’язкові для виконання.

При цьому ми домовилися, що для Києва на порядку денному стоїть ряд цікавих інновацій. Перше — це максимальна лібералізація цього механізму, тобто проекти зможе подавати будь-хто, з будь-яких куточків України і Світу.

Друге — е-сервіс буде максимально модерний і використовуватиме для ідентифікації й голосування сучасні технології. Сайт буде виконувати функцію автоматичного реєстратора цих проектів, буде автоматично відбуватися започаткування формувань прихильників цих проектів, обговорення, в процесі чого буде можливість вдосконалювати, можливо, якісь обєднувати, до етапу голосування.  

Третє – автори проектів-переможців отримають мотиваційний механізм.

Ірина Ромалійська: 50 мільйонів гривень — скільки це у відсотках від загального бюджету?

Сергій Лобойко: Це 0,0 по великому рахунку для такого великого міста, як Київ, але ви повинні зрозуміти, що на сьогодні ця сума більше, ніж бюджети участі у всіх містах України разом взяті.

Ірина Ромалійська: А така практика є і в інших містах?

Сергій Лобойко: Так, завдяки реформі децентралізації це питання популярне, і різні міста по-різному експериментують з його впровадженням.

Олександр Близнюк: Яким чином буде оголошений кінцевий результат?

Юрій Назаров: Громадяни своєю кількістю голосів будуть визначати, які проекти будуть в пріоритеті.

Олександр Близнюк: А потім все одно рішення буде виноситися на сесію Київради?

Сергій Лобойко: Зараз механізм зводиться до того, що все контролюють чиновники, а в КиївРаді ще і депутати потенційно можуть внести свої корективи. Ми хочемо розробити нове положення, яким би забезпечувалося безумовна дія прямої демократії, елементом чого є бюджет участі. Наразі, досягнуто певне взаєморозуміння щодо реалізації такого підходу з керівництвом КМДА та КиївРади і це вселяє оптимізм, що новий механізм це:.

Перше — чиновники будуть виконувати не контролюючу, а сервісну функцію – консультувати, як краще підготувати проект.

Друге — у авторів проектів-переможців буде де-юре право контролювати весь хід виконання проекту, включаючи документацію, тендери, виконання робіт тощо.

Олександр Близнюк: Які будуть права і обов’язки чиновників?

Юрій Назаров: Лише у реалізації проектів з урахуванням тих побажань чи зауважень ініціаторів цього проекту.

Ірина Ромалійська: Що потрібно робити автору проекту, який контролює процес, якщо він бачить порушення: тендерна процедура написана незрозуміло або комунальні служби не так працюють, як він вважає за потрібне?

Сергій Лобойко: Автор проекту має мати можливість порушувати ці питання, або навіть призупинити проект.

Олександр Близнюк: Якщо проектів буде багато, чи не стане це непідйомним навантаженням на КМДА?

Юрій Назаров: Ми це розуміємо, і це велика додаткова робота. Але ми будемо справлятися у будь-якому випадку, адже ми ініціювали цей проект разом з громадськістю для того, щоб люди витрачали гроші саме на те, що вони хочуть.

Ірина Ромалійська: Чи можуть подавати проекти люди, які не прописані в Києві, але тут мешкають чи працюють?

Сергій Лобойко: Голосування — справа місцевої громади, але ми в своєму положенні передбачаємо механізм, щоб всі бажаючі могли стати автором успішного проекту. Тому, всі, хто бажає добра Києву, — і кияни, і переселенці, і іноземці, всі бажаючі зможуть стати авторами проектів.

Поділитися

Може бути цікаво

Скільки об’єктів культурної спадщини України знищила РФ, та як їх захистити

Скільки об’єктів культурної спадщини України знищила РФ, та як їх захистити

«Кожна книжка знайде свого читача»: на Громадському радіо відновлюється проєкт «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою 

«Кожна книжка знайде свого читача»: на Громадському радіо відновлюється проєкт «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою 

Дати відкоша мовним «злочинам»: чому з частиною топ- не можна поєднувати числівники

Дати відкоша мовним «злочинам»: чому з частиною топ- не можна поєднувати числівники