Чи зможе громада контролювати бюджет участі Києва?
Бюджет участі – це ті гроші міського бюджету, якими має розпоряджатися громада. Громадськість повинна сформувати наглядовий орган, який матиме необхідні права, в тому числі функцію апеляційного органу
Такі висновки ворк-шопу, який провели у Хабі КиївСмартСіті представники громадських організацій/ініціатив, автори петицій до КМР та представники КМДА і КиївРади.
Гості в студії — Юрій Назаров, радник київського Міського голови, Сергій Лобойко — спів-координатор Kyiv Smart City, експерт Реанімаційного пакету реформ, керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА.
Ведучі — Олександр Близнюк та Ірина Ромалійська.
Олександр Близнюк: 19 жовтня відбулася зустріч активістів ініціативи Kyiv Smart City з КМДА щодо врегулювання питань, які стосуються бюджету участі. Що таке бюджет участі і яким йому бути у Києві?
Юрій Назаров: Бюджет участі достатньо активно використовується у всьому світі. Громадяни самі визначають, на що вони хочуть витрати певну суму грошей. На наступний рік виділяється 50 млн гривень, і кожен мешканець міста Києва може запропонувати свій проект до 1 мільйона гривень. Якщо цей проект набере достатню кількість голосів, то Київська міська влада його має впровадити.
Ірина Ромалійська: Є сайт, куди можна подавати свої пропозиції? Як вони там розглядаються?
Сергій Лобойко: Так, є сайт. Першими результатами обговорення стало те, що КМДА продовжила терміни збору проектів до 6 грудня та замінено технологію ідентифікації для голосування зі сканів паспортів на сучасну – Банк-ІД, або цифровий підпис, або кратку киянина. Після 6 грудня планується 10 днів на голосування по цим проектам для визначення переможців.
Ірина Ромалійська: Тобто, якщо я хочу облаштувати дитячій майданчик біля будку, то маю подати проект. І якщо його підтримають необхідною кількістю голосів, то міська влада виділить на це кошти, так?
Юрій Назаров: Так, проекти і концепція Kyiv Smart City передбачає серйозну участь громадян у житті міста. Тобто проект може бути успішним лише в тому випадку, коли об’єднується влада та громада задля впровадження якихось ідей.
І Сергій як громадський діяч та ідеолог впровадження у Києві інструментів е-демократії, зокрема е-петицій, запропонував новий підхід до участі громадськості у бюджеті участі.
Сергій Лобойко: Так, щоб зробити бюджет участі дійсно громадським, ми організували першу відкриту зустріч, де зібралося більше 100 учасників, які представляють різні громадські організації, ініціативи міста Києва, куди долучилися представники КМДА та КиївРади. І питання, яке стояло на порядку денному, полягало в тому, щоб механізм бюджету участі розроблявся і контролювався активною частиною нашої міської спільноти.
Олександр Близнюк: Як цей бюджет формувався раніше, і чи існував він взагалі?
Сергій Лобойко: Такий інструмент впроваджується вперше. Минулого року в нас була спроба вести роз’яснювальну роботу, але реальних рішень і сум не було.
Тобто зараз вперше буде напрацьовано механізм за участі громади, який замість існуючого рішення міської адміністрації, буде схвалений рішенням Київради, і результати голосування мешканців буде обов’язкові для виконання.
При цьому ми домовилися, що для Києва на порядку денному стоїть ряд цікавих інновацій. Перше — це максимальна лібералізація цього механізму, тобто проекти зможе подавати будь-хто, з будь-яких куточків України і Світу.
Друге — е-сервіс буде максимально модерний і використовуватиме для ідентифікації й голосування сучасні технології. Сайт буде виконувати функцію автоматичного реєстратора цих проектів, буде автоматично відбуватися започаткування формувань прихильників цих проектів, обговорення, в процесі чого буде можливість вдосконалювати, можливо, якісь обєднувати, до етапу голосування.
Третє – автори проектів-переможців отримають мотиваційний механізм.
Ірина Ромалійська: 50 мільйонів гривень — скільки це у відсотках від загального бюджету?
Сергій Лобойко: Це 0,0 по великому рахунку для такого великого міста, як Київ, але ви повинні зрозуміти, що на сьогодні ця сума більше, ніж бюджети участі у всіх містах України разом взяті.
Ірина Ромалійська: А така практика є і в інших містах?
Сергій Лобойко: Так, завдяки реформі децентралізації це питання популярне, і різні міста по-різному експериментують з його впровадженням.
Олександр Близнюк: Яким чином буде оголошений кінцевий результат?
Юрій Назаров: Громадяни своєю кількістю голосів будуть визначати, які проекти будуть в пріоритеті.
Олександр Близнюк: А потім все одно рішення буде виноситися на сесію Київради?
Сергій Лобойко: Зараз механізм зводиться до того, що все контролюють чиновники, а в КиївРаді ще і депутати потенційно можуть внести свої корективи. Ми хочемо розробити нове положення, яким би забезпечувалося безумовна дія прямої демократії, елементом чого є бюджет участі. Наразі, досягнуто певне взаєморозуміння щодо реалізації такого підходу з керівництвом КМДА та КиївРади і це вселяє оптимізм, що новий механізм це:.
Перше — чиновники будуть виконувати не контролюючу, а сервісну функцію – консультувати, як краще підготувати проект.
Друге — у авторів проектів-переможців буде де-юре право контролювати весь хід виконання проекту, включаючи документацію, тендери, виконання робіт тощо.
Олександр Близнюк: Які будуть права і обов’язки чиновників?
Юрій Назаров: Лише у реалізації проектів з урахуванням тих побажань чи зауважень ініціаторів цього проекту.
Ірина Ромалійська: Що потрібно робити автору проекту, який контролює процес, якщо він бачить порушення: тендерна процедура написана незрозуміло або комунальні служби не так працюють, як він вважає за потрібне?
Сергій Лобойко: Автор проекту має мати можливість порушувати ці питання, або навіть призупинити проект.
Олександр Близнюк: Якщо проектів буде багато, чи не стане це непідйомним навантаженням на КМДА?
Юрій Назаров: Ми це розуміємо, і це велика додаткова робота. Але ми будемо справлятися у будь-якому випадку, адже ми ініціювали цей проект разом з громадськістю для того, щоб люди витрачали гроші саме на те, що вони хочуть.
Ірина Ромалійська: Чи можуть подавати проекти люди, які не прописані в Києві, але тут мешкають чи працюють?
Сергій Лобойко: Голосування — справа місцевої громади, але ми в своєму положенні передбачаємо механізм, щоб всі бажаючі могли стати автором успішного проекту. Тому, всі, хто бажає добра Києву, — і кияни, і переселенці, і іноземці, всі бажаючі зможуть стати авторами проектів.