До чого готуватись абітурієнтам у 2018 році?

Про особливості цьогорічної вступної кампанії розповідає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров

Ведучi

Олена Терещенко

До чого готуватись абітурієнтам у 2018 році?
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-09_sharov.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-09_sharov.mp3
До чого готуватись абітурієнтам у 2018 році?
0:00
/
0:00

Олег Шаров Фото: Громадське радіо

У студії Громадського Радіо – директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.

Олена Терещенко: Чи є певні особливості у цієї вступної кампанії?

Олег Шаров: Кожного року є певні особливості у вступній кампанії. Але для тих осіб, які проживають на непідконтрольній, тимчасово окупованій території, абсолютно нічого не змінюється.

Олена Терещенко: Вступники весь час мають відстежувати, які іспити встановлюють саме виші.

Олег Шаров: Вступники завжди цікавилися, який же іспит їм доведеться складати при вступі до закладів вищої освіти. Інакше ніколи не було і бути не могло. В цьому році ми дещо спростили задачу всіх вступників, тому що для вступу на місця, що фінансуються за бюджетні кошти, перелік конкурсних предметів фіксований і встановлений Міністерством освіти і науки України. Що стосується вступу на контрактні місця, то це визначають заклади освіти самостійно.

Олена Терещенко: Цього року буде лише близько 200 тисяч випускників шкіл. В одному з інтерв’ю ви говорили, що це найнижчий за 70 років показник. Це свідчить про те, що цього року вступлять всі?

Олег Шаров: Як свідчить практика, до закладів вищої освіти вступають практично всі, хто хоче вступати. На бюджет вступають, звісно, ті, хто має достатньо балів, щоб бути конкурентоспроможними.

Олена Терещенко: Ринок освітніх послуг в Україні реагує на зміну пропозиції? Чи не зменшується кількість бюджетних місць? Чи не будуть скорочені виші?

Олег Шаров: Кількість бюджетних місць за 10 років дещо скоротилася. Хоча кількість випускників шкіл скоротилася майже вдвічі за 10 років, кількість бюджетних місць скоротилася в значно меншій пропорції.

Олена Терещенко: У 2017 році в 1,5 раза більше випускників з непідконтрольних територій вступили до українських вишів, ніж у 2015 році. У кількісному виразі це не так багато. Здається, трохи більше 1300 людей, а випускників там набагато більше. Чи достатню роботу проводить Міністерство освіти і науки, щоб роз’яснювати, інформувати учнів на непідконтрольній території?

Олег Шаров: Нам достеменно невідомо, скільки там випускників. Інколи у мене складається враження, що невідомо не тільки нам. Достатньо велика кількість людей завершують навчання у загальноосвітніх школах. Знаючи це, їхні родини вивезли їх з непідконтрольних територій на підконтрольні. Вони спокійно закінчують українські школи. Я думаю, що зараз значно більша кількість випускників 11 класів серед внутрішньо переміщених осіб, ніж серед тих, хто перебуває на непідконтрольній території. За останні два роки нам вдалося досить суттєво наростити кількість людей, які з непідконтрольних територій вступають до українських вищих навчальних закладів. Ми будемо продовжувати нарощувати зусилля, але потрібно розуміти правильно: ворог не чекає, з того боку виявляється активність, протидія нашим зусиллям.

Олена Терещенко: Скоро почнеться пробне ЗНО. Терміни реєстрації та подачі заяв такі самі?

Олег Шаров: Могли бути певні зміни: щось було в понеділок, потім на один день змістилося, але не більше. Що стосується ЗНО, то ситуація для мешканців непідконтрольних та тимчасово окупованих територій є такою ж, як і в два попередніх роки. Якщо їм вдається скласти ЗНО, вони мають можливість вступати до будь-якого закладу вищої освіти України на будь-яку спеціальність, на яку мають потрібні сертифікати, маючи певні привілеї. Якщо у них немає можливості скласти ЗНО, вони реєструються у центрах «Донбас – Україна» та «Крим – Україна» і мають можливість, склавши вступні іспити, вступити до закладів вищої освіти, при яких працюють ці центри.

Олена Терещенко: Уряд обіцяв, що студенти з непідконтрольних територій, які тут навчаються, будуть жити у гуртожитках безкоштовно. Як показала практика, такого не відбулося. Чи є якісь зміни?

Олег Шаров: Досить часто вони платять половину вартості гуртожитку. Вартість проживання у гуртожитку в Україні сьогодні складає 300 – 400 гривень, тобто половина – це 150 – 200 гривень. Звичайно, хотілося б, щоб і цього не було. Але кожна послуга чогось коштує. Якщо ці люди дійсно знаходяться у дуже скрутних обставинах, ніщо не заважає студенту звернутися за отриманням субсидії і платити символічні 15 – 20 гривень. Для цього потрібно буде довести, що родина не має достатніх коштів.

Олена Терещенко:  Наскільки я знаю, випускники 11-го класу мають подавати заяви на вступ тільки в електронній формі.

Олег Шаров: Так. Після 9-го класу заяви подають, як правило, в паперовій формі, а ті люди, які вступають на молодшого спеціаліста на базі 11 класів, подаватимуть заяви в електронній формі.

Олена Терещенко:  Чи витримає сайт навантаження?

Олег Шаров: Ми традиційно кажемо і батькам, і вступникам, щоб не подавали заяви в перші два-три дні. Щороку, коли існують ці комп’ютерні технології, в перші два-три дні відбуваються якісь пригоди.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.