facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

До нас постійно звертаються з непідконтрольних територій – правозахисники з Сумщини

У Сумах переселенці об’єдналися і створили свою «Північну правозахисну групу», і запевняють, що за безоплатною правовою допомогою до них може звернутися кожен

До нас постійно звертаються з непідконтрольних територій – правозахисники з Сумщини
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Про роботу групи розкажуть її керівники Наталя Єсіна і Володимир Виноградов.

Валентина Троян: Яка особливість вашої групи і хто в неї ще входить?

Наталя Єсіна: «Північна правозахисна група» створилася в Сумах в січні цього року. Її засновниками стала група переселенців, які переїхали до цього міста. Коли ми переїхали до Сум в 2014-му році, то спочатку працювали, як волонтери, а потім нас стали запрошувати до роботи в правозахисних проектах.

Коли ми активно пропрацювали два роки, стало необхідно зареєструватися офіційно та створити громадську організацію.

Валентина Троян: З ким ви співпрацювали?

Володимир Виноградов: Ми були задіяні в декількох проектах. Спочатку я як голова «Північної правозахисної групи» був задіяний в проектах у справах біженців. Це було декілька проектів, які були направлені на надання правової допомоги внутрішньопереміщеним особам.

Після цього в січні 2016-го року нам вдалося відкрити філію Української Гельсінкської спілки в Сумах. І наразі ми як засновники «Північної правозахисної групи» почали роботи як громадська організація.

Валентина Троян: Скільки у вас людей і хто ви за фахом?

Володимир Виноградов: Наталя — журналіст, а я — юрист. Також в нас є ще один юрист і журналіст. Крім того ми стикалися під час вирішення різних правових питань з різноманітними громадським організаціями на Сумщині, до складу яких входять переселенці. І ми зрозуміли, що буде краще, якщо ми разом будемо спільними зусиллями вирішувати свої нагальні питання.

Наталя Єсіна: Також ми співпрацюємо і різними громадськими організаціями, які надають гуманітарну допомогу, ми з ними робимо виїзди до інших міст, і акумулюємо свої зусилля по регіонам. Наприклад, це організація «Самаритяни Сумщини».

Нещодавно ми почали співпрацю і з іншим областями — з Черніговом, Вінницею, Полтавою.

Володимир Виноградов: Хочу додати, що ми приділяємо питання спільнотам переселенців, які зареєстровані у Фейсбуці і ВКонтакте. Там ми проводимо онлайн-консультації.

Валентина Троян: По яких напрямках ви працюєте?

Наталя Єсіна: Наприклад, з Вінницею ми зараз працюємо у проекті «Підвищення інформаційної обізнаності людей поважного віку». Тобто ми займаємося тренінгами для людей, яким 50+ і підвищуємо їх медійну грамотність. І ці громадяни дуже активні.

Валентина Троян: Ви торкаєтесь на цих тренінгах теми переселенців?

Наталя Єсіна: Поки що в мене були лише два тренінги. І один з них я провела в спільноті людей, які переїхали саме зі сходу — з Авдіївки та з Марьїнки.

Володимир Виноградов: Ми намагаємось відійти від цієї умовної поляризації нашого суспільства на Схід та Захід. Ми всі є громадянам України, тому для нас немає ніякої різниці. Наш досвід стосується допомоги переселенцям, але будь-яка особа може до нас звернутися, і ми зможемо надати допомогу.

Пенсійні виплати на неконтрольованій території вже давно не здійснюються. Але наразі є позитивна судова практика, за якою в судовому порядку можна захистити свої права і домогтися виплат цих пенсій

Валентина Троян: Чи є в планах поїхати на передову разом з вашими партнерами розвозити гуманітарну допомогу?

Володимир Виноградов: Якщо будуть такі пропозиції, то ми із задоволенням їх можемо розглянути.

Валентина Троян: З якими проблемами до вас звертаються громадяни?

Наталя Єсіна: До нашої приймальні у січні прийшло близько 70-ти людей, а в лютому близько 40-ка.

Володимир Виноградов: А за попередній рік було надано близько 1200 консультацій. Десь 5-6 осіб до нас звертаються кожного дня.

Людей турбують більше соціальні питання, які пов’язані з отриманням допомоги.

Валентина Троян: Чи співпрацюєте з Кабміном або Верховною Радою? Чи вносите свої пропозиції до певних законів про права переселенців?

Володимир Виноградов: Так, ми займались цим в своїх проектах. З нашої Сумської області було декілька пропозицій. На місцях простіше побачити якісь недоліки. Ми їх враховуємо, робимо пропозиції і передаємо в головний офіс або до тієї правозахисної організації, яке це питання має реалізовувати далі.

Валентина Троян: До яких законів ви вносили пропозиції щодо правок?

Володимир Виноградов: Це закон про судовий збір. Переселенці наразі не віднесені до пільгової категорії, яка має пільги зі сплати судового збору. Також питанні, які були пов’язані з попереднім порядком реєстрації довідки переселенців. У січні 2016-го року були скасовані штампи ДМС. І декілька питань щодо виконання постанови № 535 Кабміну, якою передбачено надання грошової допомоги один раз на рік військовослужбовцям, учасникам АТО і переселенцям. Ця постанова не є досконалою, тобто не визначений конкретний механізм видачі цієї допомоги. Ось таку роботу ми проводимо.

Валентина Троян: Ви сказали, що ваші послуги безкоштовні. На якому етапі ви супроводжуєте людину, яка до вас звернулась?

Володимир Виноградов: Це залежить від конкретного окремого випадку. Ми намагаємось, щоб особа загалом не витрачала ніяких коштів. Якщо мова йде про судовий захист інтересів, то всі ми розуміємо, що потрібно сплатити судовий збір. І в кожному окремому випадку ми пишемо заяву про звільнення від сплати судового збору, і на цей час є певний позитивний досвід — 90% таких випадків було задоволено.

Валентина Троян: Чи звертались до вас по допомогу люди з непідконтрольних територій?

Наталя Єсіна: Так, вони до нас постійно звертаються.

На непідконтрольних територіях є боляче питання – це підвищена смертність

Валентина Троян: Що вони просять?

Володимир Виноградов: Якщо це особи, які отримували пенсію, то їх турбує питання пенсійних виплат, оскільки ми знаємо, що пенсійні виплати на неконтрольованій території вже давно не здійснюються. Але наразі є позитивна судова практика, за якою в судовому порядку можна захистити свої права і домогтися виплат цих пенсій.

Також на цих територіях є боляче питання — це підвищена смертність. І до нас звертаються багато осіб саме за встановленням факту смерті своїх родичів, оскільки документи, видані там, не вважається дійсними на території підконтрольній Україні. Тому потрібно пройти певний механізм легалізації документів в судовому порядку. Те саме і з документами народження.

Валентина Троян: Ви можете розповісти про цю процедуру?

Володимир Виноградов: Українським законодавством встановлено, що не можуть ніякі організації та підприємства функціонувати на непідконтрольній території, а всі документи, які ними видаються, вважаються недійсними. Тому особи, які отримають свідоцтво про народження або про смерть, для отримання належних допомог та документів мають звертатися за встановленням конкретно окремо взятих фактів в судовому провадженні. Це заява про встановлення факту смерті або факту народження особи. Як докази використовуються свідоцтва, видані «ЛНР» або «ДНР» та інші докази. Наприклад, у випадку народження дитини, це медичні документи, які видаються з лікарськими печатками. У випадку смерті, це документи, які підтверджують факт, що людина була похована на конкретному кладовищі. І суд встановлює факт, що особа померла або народилася.

Але в нас були факти, коли суди відмовляли у задоволенні таких заяв.

Валентина Троян: Чому?

Володимир Виноградов: Наразі згідно законодавства такі заяви судом розглядаються невідкладно і обов’язково. Тому загалом практика виконання таких рішень здебільшого позитивна. Та був випадок, коли з міста Лебедин Сумської області особа самостійно звернулась до суду, але суддя не зрозумів, що ця особа хоче. Це була родина переселенців, але чоловік поїхав за речами в Донецьк і там помер. Його жінка з дитиною залишилася в Сумській області. За фактом встановлення смерті свого чоловіка, вона змушена була звернутися до нас, і ми склали відповідну заяву. Але в судовому порядку, вона, на жаль, не знайшла потрібних слів, і сказала судді, що чоловік виїхав до «ДНР». Судді це не сподобалося, він обурився, зробив їй зауваження, і справа була вирішена не на користь нашої клієнтки. Але ми склали апеляцію, і справа була вирішена позитивно.

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка